Інкорпорація (право)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інкорпора́ція (лат. incorporatio — приєднання) — вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірники, у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо.

Види інкорпорації[ред.ред. код]

За юридичною значущістю[ред.ред. код]

  • офіційна — передбачає затвердження збірників інкорпорованих актів компетентним органом;
  • офіціозна.
  • неофіційна — не має обов'язкового характеру, здійснюється науковими установами, навчальними закладами, іншими суб'єктами юрдичної діяльності для зручності у користування нормативним матеріалом;

За способом упорядкування[ред.ред. код]

  • хронологічна — здійснюється у певній послідовності за ознакою часу видання нормативних актів;
  • предметна — нормативні акти об'єднуються на підставі однорідності суспільних відносин, що становлять відокремлений предмет правового регулювання.

За обсягом[ред.ред. код]

  • загальну
  • галузеву
  • міжгалузеву
  • спеціальну

За суб'єктами здійснення[ред.ред. код]

  • правотворчого суб'єкта
  • спеціально уповноваженого суб'єкта
  • інших суб'єктів за їх ініціативою.

Існують також інші види інкорпорації, які здійснюються за такими критеріями: алфавітний порядок, галузь права, суб'єкт прийняття нормативного акта, тематика наукового дослідження, сфера діяльності тощо. Таким чином відбувається об'єднання цілісних нормативно-правових актів у збірники правового матеріалу за критерієм, який обирає сам систематизатор.

Див. також[ред.ред. код]

Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.