Іновроцлавське воєводство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іновроцлавське воєводство

POL województwo brzeskokujawskie IRP COA.svg

Герб

RON województwo inowrocławskie map.svg

   Воєводство в Речі Посполитій (1619).

Іновро́цлавське воєво́дство (лат. Palatinatus Iuniuladislaviensis, пол. Województwo inowrocławskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало з 14 століття до 1772 року. Створене на основі земель Іновроцлавського князівства. Входило до складу Великопольської провінції. Належало до регіону Великопольща, історичної області Куявія. Розташовувалося в західній частині Речі Посполитої, на півночі Великопольщі. Головне місто — Іновроцлав. Очолювалося іновроцлавськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Радзеїв. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 5 повітів. Станом на 1772 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&&05877.01300005877,13 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&&051507.&&&&0051 507 осіб. Ліквідоване 1772 року під час першого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу округи Нетце королівства Пруссія, а з 1807 року — до провінції Західна Пруссія. До 1420 року називалося Гнівко́вським воєводством (пол. Województwo gniewkowskie), центром якого було місто Гнівково.

Повіти[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Pawiński, Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1883. — T. 1: Wielkopolska. — s. 50.

Джерела[ред.ред. код]