Інсектициди
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (лютий 2008) |
Інсектициди (від латинського insectum — комаха і caedo — вбиваю) — хімічні препарати для захисту рослин від шкідливих комах.
Певні комахи суттєво знижують, а в деяких випадках можуть повністю знищити врожай сільськогосподарських культур. Живлячись вегетативними чи генеративними органами рослин, крім прямого зменшення врожаю і його якості, шкідливі комахи і кліщі є джерелами розповсюдження вірусних і грибкових захворювань рослин.
Інсектициди використовують для захисту рослин від таких шкідливих комах. Контролюючи кількість шкідників, інсектициди допомагають попередити втрати врожаю і покращити його якість. Основні культури, де використовують інсектициди — зернові, плодові, овочеві культури і картопля.
Класифікація[ред. | ред. код]
В залежності від шляхів, якими інсектициди проникають в організм комахи, їх розділяють на 4 групи — кишкові, контактні, системні, фуміганти.
Кишкові інсектициди, що потрапляють в організм комахи через рот, — більшість неорганічних з'єднань миш'яку (арсенати кальцію, магнію, барії, свинцю, арсеніт кальцію), кремнефторіди і фториди металів, тіодіфеніламін і група спеціальних препаратів (ейлани, мітін, ірган і ін.), що використовуються для захисту шерсті і хутра від молі.
Контактні інсектициди, які проникають в організм комахи через шкірні покрови, — органічні сполуки фосфору, хлору, азоту і сірки, піретріни і піретроїди.
Системні, або внутрішньорослинні, інсектициди поглинаються корінням і листям рослин переміщаються по судинній системі з живильними речовинами і роблять рослини отруйними для паразитуючих комах — метилмеркаптофос, фосфамід тощо. Системні інсектициди (фосфорорганічні) використовують також для боротьби з ектопаразитами тварин (після введення препарату кров тварини стає токсичною для комах), для дератизації (гинуть тварина — резервуар інфекції і її переносники-паразити). Для боротьби з вошивістю у людини у виняткових випадках застосовують бутадіон. При однократному прийомі кров людини протягом двох тижнів зберігає інсектицидні властивості.
Фуміганти, або дихальні інсектициди, потрапляють в організм комах в пароподібному або газоподібному стані через трахейну систему в процесі дихання. До них належать, наприклад, гексахлорбутадієн і дихлорфос. В цю ж групу можна включити тонкорозмелені силікати й мінеральні олії, що порушують функції дихальних органів комах.
Прийнята класифікація інсектицидів умовна оскільки більшість з них може проникати в організм комахи одночасно декількома шляхами. У зв'язку з цим деякі препарати відносять до тієї або іншої групи, враховуючи основний шлях надходження їх в організм комахи.
Інсектициди застосовують способами обприскування, обпилювання, фумігації, протравлення тощо. Форми препаратів всілякі — дусти, емульсії або суспензії, змочувані порошки і таке інше.
Окрім хімічних інсектицидів також існують біологічні. Біологічні інсектициди – це вузькоспеціалізовані мікроорганізми і продуковані ними специфічні біотоксини направленої дії, призначені для боротьби з імаго і личинками шкодочинних комах, кліщів і комарів.[1]
Для виробництва біологічних ісектицидів використовуються гриби-паразити родів Beauveria[2], ооміцети Lagenidium[3].
Виробництво[ред. | ред. код]
Виробництво інсектицидів у цілому збільшується. В той же час світове виробництво неорганічних інсектицидів, таких, як сполуки миш'яку і фтору, через їхню високу отруйність, систематично скорочується, а у ряді країн Європи зовсім припинено.
Токсичність[ред. | ред. код]
За мірою отруйності для людини і теплокровних тварин інсектициди ділять на 4 групи: сильнодійні (летальна доза до 50), високотоксичні (50—200), середньотоксичні (200–1000), малотоксичні (понад 1000 міліграмів на 1 кілограм маси). Тривалість дії інсектицидів на рослинах або в організмі тварин дуже різниться — від одного дня до декількох років. Щоб попередити несприятливу дію інсектицидів — потрапляння у водоймища, отруєння бджіл, джмелів і інших комах-обпилювачів, паразитичних і хижих комах, накопичення в тваринах і рослинних продуктах, в кормах і тощо, необхідно суворо дотримуватися правил їх зберігання, використання і транспортування. Зберігати інсектициди потрібно у запакованому вигляді, дотримуючись санітарних норм. Зберігання біля житлових приміщень, ферм по утриманню тварин та водойм дуже шкідливе для здоров'я. Завантаження та розвантаження повинно проводитись у захистному одязі, для захисту від токсичної дії інсектицидів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ О.В. Ремесло. Біологічні препарати в системі захисту озимої пшениці. НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЩОРІЧНИК ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2013. С. 210-211 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2016. Процитовано 18 жовтня 2016.
- ↑ Jr, Donald G. McNeil (10 червня 2005). Fungus Fatal to Mosquito May Aid Global War on Malaria. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 6 серпня 2020.
- ↑ Coelomomyces - an overview | ScienceDirect Topics. www.sciencedirect.com. Процитовано 6 серпня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- ІНСЕКТИЦИДИ [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
- ІНСЕКТИЦИДИ [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
