Інститут каталонських студій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Внутрішнє подвір'я будинку Casa de Convalescència, де розташований Інститут каталонських студій. У центрі статуя Св. Павла, робота Люїса Буніфаса.

Інститу́т катало́нських сту́дій (кат. Institut d'Estudis Catalans) — наукова установа, головним завданням якої є фахові дослідження каталонської культури, що стосується, зокрема, гуманітарної сфери, вивчення, кодифікації та сприяння розвиткові каталанської мови, а також створення умов розвитку різних наук з використанням каталанської мови[1].

Інститут каталонських студій було засновано 18 червня 1907 р. з ініціативи Анріка Прата-да-ла-Ріби (кат. Enric Prat de la Riba), президента провінції Барселона. У 1922 р. Інститут каталонських студій було прийнято до лав Міжнародного академічного союзу. 26 листопада 1976 р. королівським указом № 3118/1976, а також 17 травня 2001 р. резолюцією Жанаралітату Каталонії визначено головні принципи роботи установи.

Статут Інституту каталонських студій було ухвалено 22 січня та 2 квітня 2001 р., опубліковано 22 травня 2001 р. та 26 жовтня 2001 р. в «Офіційному бюлетені» (кат. Diari Oficial) Жанаралітату Каталонії № 3393 та № 3501.

З найважливіших робіт, які було опубліковано Інститутом каталонських студій, можна назвати роботи Пумпеу Фабри «Норми орфографії», «Орфографічний словник», «Граматика каталанської мови» та «Загальний словник каталанської мови».

Статтею 2 Статуту Інституту каталонських студій, а також статтею 1 королівського декрету № 3118/1976, зазначається, що географічно його сфера діяльності (кат. àmbit d'actuació) поширюється на всі території, де вживається каталанська мова (насправді норми каталанської мови в Автономній області Валенсія регулюються Валенсійською мовною академією).

У ст. 6 зазначається, що Інститут каталонських студій розташовується у Барселоні, представництва можуть засновуватися і в інших населенних пунктах. У 2008 р. такі представництва були розташовані у місті Кастельо-де-ла-Плана, Перпіньяні, Льєйді, Алакані та Валенсії.

Ст. 4 визначає «власну мову» Інституту каталонських студій, якою є каталанська мова.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Бібліографія[ред.ред. код]

  • Albert Balcells i González, Enric Pujol & Santiago Izquierdo, Història de l'Institut d'Estudis Catalans, IEC, Barcelona 2002-2007, 2 vols. (кат.)
  • Fons d'art de l'Institut d'Estudis Catalans (1995-2001) (texts de Lluïsa Sala i Tubert), Institut d'Estudis Catalans, Barcelona 2001 (кат.)