Інститут релігійних справ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інститу́т релігі́йних справ (італ. Istituto per le Opere di Religione) — фінансова інституція Ватикану. Відомий також під назвою Банк Ватикану, але не виконує функції центрального банку (як часто йому приписують).

Інститут було засновано 27 червня 1942 року, коли головою Римо-Католицької Церкви був Папа Римський Пій XII.

Статус банку[ред.ред. код]

Відповідно до статуту, цей інститут був створений для того, щоби стягувати плату й керувати ресурсами, що належать релігійним агенціям. Інститут Релігійних Справ дає змогу корпораціям, створеним для релігійних цілей, інвестувати кошти, залучених для їхніх вкладів, конфіденційно й без сплати податків.

Дані про діяльність і фінансове становище цього Інституту практично не розголошуються. Він належить до числа банків, що здійснюють великі інвестиції в банківську справу й торгівлю в Італії та по всьому світі.

У період правління Папи Івана Павла II проведено великі реформи. 1992 року директором банку був Джованні Боджо.

Ситуація у 2010/2012 роках[ред.ред. код]

В останні роки Інститут був утягнутий до низки скандалів, зокрема в вересні 2010 року фінансова поліція Італії(італ.)укр. вилучила з рахунку банку Credito Artigiano 23 мільйона євро що належали Інституту, а також заарештувала директора Інституту Етторе Готті Тедескі, й генерального директора Паоло Чіпріані за звинуваченням у відмиванні грошей.

24 травня 2012 року відбулася рада директорів Інституту релігійних справ, де винесено вотум недовіри директору банку професорові Готті Тедескі.

Посилання[ред.ред. код]