Інтегральна мікросхема

Інтегра́льна мікросхе́ма (рос. интегральная микросхема, англ. integrated circuit, IC; нім. integral Mikroschema n) — мініатюрний мікроелектронний виріб, елементи якого нерозривно пов'язані конструктивно, технологічно та електрично. Виконує визначені функції перетворення і має високу щільність упаковки електрично з'єднаних між собою елементів і компонентів, які є одним цілим з точки зору вимог до випробувань та експлуатації.

За способом об'єднання розрізняють:

• напівпровідникові,
• монолітні (осн. тип),
• плівкові,
• гібридні.

За видом оброблюваної інформації — на

• цифрові та
• аналогові.

За складністю і якістю оцінки І.м. поділяються на:

• малі І.м. (МІС),
• середні І.м. (СІС),
• великі І.м. (ВІС),
• надвеликі І.м. (НВІС).

Надвелика інтегральна схема

(НВІС) — інтегральна мікросхема зі ступенем інтеграції понад 1000 елементів в кристалі.

Використовується в різних аналогових та цифрових елементах автоматики, вимірювальної та обчислювальної техніки.

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.