Інтеграл Стілтьєса
Інтеграл Стілтьєса (або інтеграл Рімана-Стілтьєса) — узагальнення визначеного інтеграла, дане в 1894 році голландським математиком Томасом Стілтьєсом.
Зміст |
Визначення [ред.]
Нехай маємо дві дійсні функції
, P — множину розбиттів відрізка
-
Введемо позначення для довільних точок відрізків розбиття
; Величиною розбиття називатимемо довжину найдовшого відрізка розбиття:
.- Інтеграл Стілтьєса позначається так:
- і за означенням він рівний границі:
У випадку, якщо
— інтеграл Стілтьєса збігається з інтегралом Рімана.
Часто вимагається також щоб g ' була функцією обмеженої варіації на проміжку
, тобто величина

- була скінченною. Це суттєво розширює множину інтегровних функцій.
Властивості [ред.]
- Якщо функція g(x) — диференційовна то має місце рівність:
(у випадку існування останнього інтеграла).
.
.- Якщо
тоді
. - Якщо
тоді 
.
В усіх попередніх рівняннях
і вимагається існування інтегралів в правій частині.
- Інтегрування частинами:
Застосування [ред.]
Головною областю застосування інтеграла Стілтьєса є теорія ймовірностей. Якщо
є функцією розподілу випадкової змінної то математичне очікування E(|f(X)|) виражається формулою:
незалежно від дискретності чи неперервності випадкової змінної. У цьому суттєва перевага інтеграла Стілтьєса над звичайним інтегралом.
Література [ред.]
- Г. М. Фихтенгольц (1969). Курс дифференциального и интегрального исчисления. Москва: Наука.

.


(у випадку існування останнього інтеграла).
.
.
тоді
.
тоді 
.

