Інтенціоналізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інтенціоналізм (від лат. intentsionalizm) — вчення про те, що кожна дія може розцінюватися тільки з точки зору самого виконавця.[1]

Поняття[ред.ред. код]

Поняття інтенціональності, що зіграло велику роль вже в середньовічній філософії, феноменологічна школа стала розглядати в якості істотної ознаки всього психічного: "З переживань витягуються такі, істотною рисою яких є те, що вони є суттю переживання цього об'єкта. Ці переживання називаються "інтенціональними переживаннями ", і тому , що вони є усвідомленням (любов'ю, оцінюванням) чогось, вони представляються "інтенціонально співвіднесеними".

Застосовуючи до таких інтенціональних переживань феноменологічну або ейдетичну редукцію, людина приходить, з одного боку, до розуміння свідомості як тільки до точки співіснування для "чистої свідомості", якій дано інтенціональний об'єкт. А з іншого боку, до об'єкта, якому редукція не залишає ніякого виду існування, окрім як бути інтенціонально відданим цьому суб'єкту.

У переживанні людина бачить певну подію, яка видається не чим іншим, як інтенціональною відповідністю чистої свідомості до інтенціонального об'єкта". У філософії існування інтенціональності існування є "буттям-в-світі", яке належить до категорії буття. Інтенціональність закладена в трансцендентності існування, у світовому масштабі, визначеному вже як існуюча.[2]

Джерела[ред.ред. код]

  • Bochenski, Europische Philosophieder Gegenwart, 1947

Посилання[ред.ред. код]

  1. ИНТЕНЦИОНАЛИЗМ — философский словарь.
  2. Академик. БОХЕНСЬКИЙ.


Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.