Інтерлінгва

Інтерлінгва Interlingua
Поширена в:	Фінляндія, Норвегія, Швеція, США, UK та в інших країнах
Писемність:	латинська абетка
Класифікація:	штучна мова на основі англійської іспанської італійської французької португальської латинської російської
Офіційний статус
Регулює:	Union Mundial pro Interlingua
Коди мови
ISO 639-1	ia
ISO 639-2	ina
ISO 639-3	ina
SIL	ina

Інтерлінгва — натуралістична штучна міжнародна мова, оприлюднена у 1951 році Міжнародною асоціацією допоміжної мови (International Auxiliary Language Association — IALA) під керівництвом А. Ґоуда. Попередня 27-річна праця великого колективу європейських та американських лінгвістів закінчилася виданням Інтерлінгва-англійського словника (IED) та Граматики інтерлінгви (IG) Ґоуда і Блера. В лютому 1954 р. було утворено Всесвітній союз розповсюдження інтерлінгви (Union Mundial pro Interlingua — UMI).

[ред.] Орфографія

Абетка складається з 26 літер:

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z

Орфографія традиційна, з відхиленнями від вимови — як регулярними, позиційно зумовленими, так і для окремих слів.

c читається як [ц] перед голосними переднього ряду і [к] в інших позиціях;
ch звичайно вимовляється як [к], в інтернаціоналізмах французького походження може читатися [ш];
g в сполученнях -age, -agi- вимовляється як [дж], в інших позиціях — як [ґ];
n пом'якшується перед g та k;
s озвончується між голосними;
t читається як [ц] в закінченнях -antia, -entia, -tion, -tie;
у читається як [й] перед голосним, [і] — в інших позиціях;

Наголос ненормований, але найчастіше припадає на голосний перед останнім приголосним.

[ред.] Морфологія

Частини мови не мають спеціальних закінчень. Множина іменників утворюється за допомогою кінцевого -(e)s, значення непрямих відмінків виражаються прийменниками.

Прикметники та артиклі (неозначений un, означений le) не узгоджуються з іменниками.

Особові займенники зберігають форми непрямих відмінків, як в романських мовах:

io	я	me	мене	nos	ми	nos	нас
tu	ти	te	тебе	vos	ви	vos	вас
ille	він	le	його	illes	вони	les	їх
illa	вона	la	її	illas	вони	las	їх
illo	«воно»	lo	його	illos	вони	los	їх

Дієслова в теперішньому часі закінчуються на тематичний голосний. Інфінітив має закінчення -r, форми минулого і майбутнього часу — -va і -ra відповідно), умовного способу — -rea, активних і пасивних дієприкметників — -(e)nte і -te відповідно. Перфект утворюється за допомогою дієслова-модифікатора ha від пасивних дієприкметників.

Похідні прислівники закінчуються на -(a)mente.