Інтерни (телесеріал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інтерни
Интерны
Interny.jpg
Тип Телевізійний серіал
Телеканал(и) Росія ТНТ
Україна 1+1 (показ припинено)
Україна Україна
Казахстан НТК
Білорусь Білорусь-2
Німеччина НАШ ТБ
Жанр Комедія ситуацій
Формат зображення 16:9
Тривалість серії Близько 25 хв
Ідея В'ячеслав Дусмухаметов
Розробка Максим Пежемський
Заур Болотаєв
Продюсери Артур Джанібекян
В'ячеслав Дусмухаметов
Семен Слєпаков
Олександр Дулерайн
У головних ролях Іван Охлобистін
Олександр Ільїн
Дмитро Шаракоїс (20102011)
Ілля Глінніков
Вадим Демчог
Світлана Перм'якова
Христина Асмус
Світлана Каминіна
Одін Ланд Байрон
Країна-виробник Росія Росія
Мова оригіналу російська
На екранах 29 березня 2010 – теперішній час
Кількість сезонів 4
Кількість серій 196 (Перелік)
Офіційний сайт
Профіль у базі IMDb

«Інте́рни» (рос. Интерны) — російський комедійний серіал, присвячений роботі лікарів-інтернів. Ідея серіалу належить В'ячеславу Дусмухаметову, одному з творців «Універу». Дусмухаметов — випускник Челябінської державної медичної академії. Навчання в цьому закладі, а також подальша практика, стали джерелом жартів і ситуацій серіалу[1]. Прем'єра серіалу відбулась 29 березня 2010 року на телеканалі «ТНТ». В Україні прем'єра відбулась 31 серпня того ж року на телеканалі «1+1».[2].

Сюжет[ред.ред. код]

Серіал присвячений роботі молодих недосвідчених інтернів, які постійно потрапляють у безглузді ситуації. Ними керує завідувач терапевтичним відділенням — доктор Андрій Євгенович Биков, який постійно з них насміхається. Допомагають Бикову і спостерігають за пригодами інтернів його друг, лікар-дерматовенеролог Іван Натанович Купітман, і медсестра Любов Михайлівна Скрябіна, а наводить лад у лікарні головний лікар Анастасія Костянтинівна Кісегач. Сюжети ґрунтуються на реальній лікарській практиці[3].

Епізоди[ред.ред. код]

Спочатку телеканалом «ТНТ» було замовлено 60 серій, згодом замовлення збільшили і станом на листопад 2013 року вийшло 180 серій.

Сезон Епізоди Період трансляції (ТНТ) Режисер(и)
1 1—20 29 березня 2010 — 5 травня 2010 Євген Невський
21—30 15 червня 2010 — 30 червня 2010
31—40 6 вересня 2010 — 21 вересня 2010
41—60 31 січня 2011 — 4 березня 2011
2 61—80 30 травня 2011 — 4 липня 2011 Євген Невський, Мілан Кілібарда, Радда Новікова
81—100, 103–106 29 серпня 2011 — 6 жовтня 2011
101, 102, 107–120 2 квітня 2012 — 26 квітня 2012
3 121—126 27 квітня 2012 — 11 травня 2012 Радда Новікова
127—140 10 жовтня 2012 — 1 листопада 2012
141—164 24 січня 2013 — 29 травня 2013
165—180 1 вересня 2013 — 24 вересня 2013

Персонажі[ред.ред. код]

Головні персонажі[ред.ред. код]

  • Андрій Євгенович Биков (Іван Охлобистін) — завідувач терапевтичним відділенням лікарні і керівник інтернатури. Є досвідченим фахівцем, в лікарні на хорошому рахунку. У медичних питаннях принциповий. Лікар із почуттям гумору, хоча, як правило, різкий і безкомпромісний. Часто іронічний до сарказму. З педагогічною метою створює для інтернів безглузді ситуації, в які вони через недосвідченість і потрапляють. Проте відразу ж вказує інтернам на помилки і виправляє їх. В покарання часто залишає інтернів на нічні чергування. Неодружений. Про особисте життя Бикова відомо мало, за винятком рідкісних випадків спілкування з головним лікарем лікарні Анастасією Кісегач. В одній із серій доктор Купітман натякає на те, що у Бикова були зв'язки з медсестрою-блондинкою і патологоанатомом; а колишній вчитель Бикова і Кісегач академік Таланов в 37 серії з жалем говорить, що вони були заздрісною парою. У 35 серії згадується, що до 2002 року Биков був неформалом (з'являється в кадрі одягнений в косуху), їздив на мотоциклі і любив випити. Слухає «Нірвану». Хоббі — комп'ютерні ігри та приставки, зокрема симулятори футболу та S.T.A.L.K.E.R. У 108 серії розпочинає спільне життя з Анастасією Кісегач.
  • Іван Натанович Купітман (Вадим Демчог) — дерматовенеролог і завідувач шкірно-венерологічним відділенням лікарні. Крім того, знається на гінекології, урології та сексопатології. Найкращий друг Бикова. З радістю підтримує приятеля, коли той розігрує інтернів. За національністю єврей. Болісно сприймає зауваження щодо своєї зовнішності та віку. Розумний і хитрий, але скоріш за все — ловелас і захоплива особистість. Захоплюється коньяком (про це свідчить велика колекція коньяку в його кабінеті та будинку). В житті — побутовий філософ. В зв'язку з цим, багато хто ходить до нього за порадами. Хоче аби його племінниця Софія покинула Москву і повернулася до Кірова.
  • Анастасія Костянтинівна Кісегач (Світлана Каминіна) — головний лікар лікарні. Рішуча та відповідальна, хоча й емоціональна. Давно розлучена. Син — інтерн Романенко. Живе спільно з Биковим.
  • Любов Михайлівна Скрябіна (Світлана Перм'якова) — старша медсестра терапевтичного відділення лікарні. Пліткарка. Досвідчена і виконавча, проте балакуча і велелюбна. Мала роман з інтерном Лєвіним.

Інтерни[ред.ред. код]

  • Семен Робертович/Семенович Лобанов (Олександр Ільїн) — інтерн. Простий хлопець, відслужив в армії. З першого курсу працював на швидкій допомозі, завдяки чому вважає себе вже досить досвідченим фахівцем і його зачіпають вказівки на його недосвідченість. Проте у невідкладних ситуаціях не розгублюється, діє чітко і швидко (в 24 серії надає хворому з зупинкою серця реанімаційні заходи і рятує йому життя). Через високу зарозумілість, зазвичай не підкріплену знаннями, частіше за інших потрапляє в найбільш смішні ситуації. Весь час не висипається і не має грошей, тому завжди стріляє цигарки і гроші у колег. Схильний до авантюр, легко погоджується за гроші зробити незаконні дії для пацієнтів. Проте вкрай недалекоглядний, через що його авантюри закінчуються крахом. Прихильник силового методу вирішення конфліктів, уміє «наїхати». Займався боксом. Товариський. Азартний. Завзятий курець. З пацієнтами спілкується по-свійськи, практично з усіма на «ти». Був одружений з Ольгою Лобановою. У 2 сезоні мав роман з психіатром лікарні Іриною Шем'яковою.
  • Борис Аркадійович Лєвін (Дмитро Шаракоїс) — інтерн з червоним дипломом. Вважає себе найрозумнішим і найбільш знаючим серед інших інтернів. Мріє стати великим ученим і отримати Нобелівську премію. Найболючіший і найвразливіший серед колег. Добре знає теорію медицини, але у разі виникнення надзвичайних ситуацій розгублюється. Часто ображається на жарти Бикова та інших інтернів. Володіє латиною. Мав роман з медсестрою Любов'ю Михайлівною. Як інші інтерни боїться Бикова. Добре грає в шахи. У 56 серії їде на стажування до США у вигадану клініку Прінстон-Плейнсборо.
  • Романенко Гліб Вікторович (Ілля Глінніков) — син головлікаря Анастасії Кісегач. Класичний мажор. Частіше за інших інтернів конфліктує з Биковим. Постійно відвідує нічні клуби. Мав роман з Варварою Чорноус.
  • Варвара Миколаївна Чорноус (Христина Асмус) — єдина жінка-лікар серед інтернів. Ідеаліст. Наївна, довірлива. Правдоруб. Дружить з медсестрою Любов'ю Скрябіною. Серйозно та відповідально ставиться до завдань Бикова. Іноді надто ініціативна. Вважає роботу середнього та молодшого медперсоналу невід'ємною часткою медичного процесу. Мала роман з Глібом Романенко. Зустрічається з анестезіологом лікарні Давидом Теймуразовичем.
  • Філ Річардс (Одін Ланд Байрон) — американець. З'являється в 67 серії. До Росії приїхав за обміном. Російською розмовляє з невеликим акцентом. Зріс у сім'ї геїв. Був покинутий дівчиною Джесікою. Мав роман з Ольгою Лобановою. Іноді виглядає надто самовпевненим, але насправді він прямолінійний і в багатьох випадках не вміє вчасно промовчати, або ж коректно висловити свою думку. Трохи наївний. Боїться фільмів жахів. Прізвиська: Філя, Філька, Філіп, Філіус, Філімон.
  • Поліна Ульянова (Яна Гур'янова) — інтерн. З'являється в 161 серії. З першого дня всіх дістала своєю присутністю. Саме тому Биков прийняв Поліну до колективу, що її ненавидить.
  • Софія Калініна (Аглая Тарасова) — новий інтерн, племінниця Купітмана. З'являється в 182 серії. Приїхала з Кірова, де жила з батьками.
  • Олексій Денисович Мальцев (Олександр Ляпін) — новий інтерн. З'являється в 182 серії. Приїхав із Торжка. Хоче стати спеціалістом, щоб лікувати людей у Торжку.
  • Максим Корнєєв (Ілля Шидловський) — новий інтерн. Найчастіше серед колег потрапляє у безглузді ситуації. Завжди шукає найлегші шляхи подолання проблем.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Прихована реклама[ред.ред. код]

  • Багато сцен у фільмі відбуваються поряд з кавовим автоматом, на якому навіть видно телефон фірми-постачальника.
  • Биков носить на руці годинник Nautica A43001G Gents SPETTACOLARE DUO Titanium Chronograph Flip Watch з двома кварцовими механізмами: верхній — звичайний хронограф з тахіметричною шкалою, а нижній — 24-годинний хронометр з ретроградною індикацією часу додаткового часового поясу. Годинники коштують приблизно стільки ж, скільки iPhone, який добре видно в 11 і 23 серіях. Також в ординаторській стоїть РК-телевізор і був X-box 360, який був зламаний Купітманом. При цьому Биков часто скаржиться на маленьку зарплату.
  • У шостій серії Биков грає в «S.T.A.L.K.E.R.». Це випливає зі сказаної їм фрази: «Це свободівці. А де кровосос?». При цьому комп'ютерну мишу він тримає у лівій руці, хоча Биков правша.
  • В одній із серій було видно, що у Бикова iPhone 3G.
  • У 15-й серії добре видно, що у Гончарова (пацієнта Лобанова) мобільний телефон Samsung GT-S5230 (Star)
  • У 17-й серії добре видно, що у Романенко мобільний телефон Nokia E71.
  • У 19-й серії добре видно, що у Кісегач мобільний телефон Nokia 5130 XpressMusic.
  • У декількох серіях добре видно, що пацієнти п'ють сік марки Aro — в серії про пацієнтку Вєтрову і Левіна Варя випадково перекидає пакет з соком, в серії про уринотерапію Биков п'є цей же сік, в серії про старшину і Лобанова вони п'ють сік цієї ж марки.
  • У 30-ої серії в гаманці Бикова з кишеньки стирчить карта «Связной-Клуб».

Факти про виробництво[ред.ред. код]

  • Зйомки проводяться в спеціально побудованому для серіалу павільйоні на території колишнього заводу. Ліки та медичне обладнання в кадрі — справжні, обладнання взято в оренду або списане.
  • Коньяк в кабінеті доктора Купітмана — справжній. Але під час зйомок актор п'є чай підфарбований замість алкоголю. Тому в деяких сценах можна побачити запітнілу від гарячого чаю чарку.
  • Туалет, що входить до складу декорацій лікарні — бутафорський, до нього не підведена каналізація. Тому поруч з ним висить попередження членам знімальної групи, щоб ніхто ним не надумав скористатися.
  • Зйомки ведуться на цифрову камеру Red One, яка дає картинку, близьку за якістю до кіно. Готовий матеріал проходить ретельну кольорокорекцію.
  • На відміну від більшості гумористичних серіалів у «Інтернах» відсутній закадровий сміх.

Інше[ред.ред. код]

  • Образ доктора Бикова (Іван Охлобистін) є наполовину справжнім. Батько Охлобистіна був головним лікарем, і профіль батька частково увійшов в образ самого актора.
  • Кісегач — поширений у Челябінській області топонім: так називаються 5 озер, залізнична станція і санаторій.
  • Дмитро Шаракоіс в серіалі носить окуляри, що належали його покійному дідусеві. Саме в них він прийшов на проби і був у такому вигляді затверджений на роль інтерна Левіна. Але в окулярах лінзи без діоптрій, так як у самого актора прекрасний зір[4].
  • Виконавчого продюсера серіалу звати Андрій Левін. Не виключено, що прізвище для одного з інтернів навмисне запозичили у продюсера.
  • В одній із серій Биков вимовляє фразу «казковий ідіот». Це є відсиланням до фільму «Даун Хаус», сценаристом якого є Охлобистін. Також він зіграв у ньому одну з головних ролей.
  • У 13-ї серії Биков, звертаючись до Левіну та Лобанову, вимовляє фразу пітона Каа з мультфільму «Мауглі»: «Підійдіть ближче бандерлоги
  • У 18-ї серії Биков, у відповідь на єхидне зауваження Романенко, кричить «Ах ти негідник!», повторюючи одну з коронних фраз Гомера Сімпсона.
  • У 23-ї серії Левін ремонтує Любі комп'ютер шляхом приєднання штекера мишки. У подальшому, при розмові з Биковим видно, що на моніторі Любиного комп'ютера йде установка обладнання в Windows 95.

Музика[ред.ред. код]

Музику для серіалу становили Mr. Bocha та Максим Тимошенко.

Часто в якості музичного оформлення серій також використовуються класичні витвори Моцарта, Чайковського, Бетховена, Вагнера, Вівальді та інших композиторів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Прем'єра на ТНТ — «Інтерни»» (російською). Media onLine. 18 березня 2010 року. Процитовано 2010-07-29. 
  2. «Прем'єра на 1+1 — «Інтерни»». 1plus1. 31 серпня 2010. Процитовано 2010-07-29. 
  3. Олена Афанасьєва (21 квітня 2010 року). «Саратовців розвеселять «Інтерни»» (російською). Комсомольская Правда Саратов. Процитовано 2010-07-29. 
  4. Ольга Ведєрнікова (26 березня 2010 року). ««Пациент жив? Это поправимо!»» (російською). Комсомольская правда Барнаул. Процитовано 2010-07-29. 

Джерела[ред.ред. код]