Інтер (телеканал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Інтер
Третий логотип канала Интер.gif
Країна Україна Україна
Місто реєстрації Київ
Замінив Перший канал
Зона мовлення ефірне — понад 90% території України, кабельне, супутникове, цифрове DVB-T2.
Формат зображення 4:3, SD 576i
Мультиплекс (DVB-T2) MX-1
Власник(и) «Український медіа-проект»,
Заснована 1996
Інтернет http://inter.ua

Телеканал «Інтер» — український загальнонаціональний телеканал, який працює з 20 жовтня 1996 року. Входить до групи U.A. Inter Media Group Limited, яка є частиною DF Group. Робочі мови — українська, російська. Телеканал «Інтер» знаходить своїх глядачів через наземні ефірні й кабельні мережі країни. Загальне технічне покриття «Інтера» — 99,7% території України.

Історія[ред.ред. код]

Загальна інформація[ред.ред. код]

В українському ефірі «Інтер» з'явився 20 жовтня 1996 року.

Головний офіс: вул. Дмитрівська, 30, Київ 01601, Україна

Засновники[ред.ред. код]

Засновниками каналу — а точніше ЗАТ «Українська Незалежна ТБ-Корпорація», що мовила під логотипом «Інтера» — спочатку були Асоціація «Діловий світ» — 51 %, ТОВ «Пегас телебачення» — 20 % і російське ОРТ — 29 %. Фактично ж «Інтер» з часу заснування контролювався Ігорем Плужниковим (†2005) (82,5 % ТОВ «Пегас телебачення» належала йому особисто, решта — також контрольованим ним компаніям «Пегас енд оверсіз сейлз лімітед» (17,3 %) та «Берстед Україна» (0,2 %). Плужников також контролював Асоціацію «Діловий світ» (до неї входили компанії «Берстед Україна», «РІФ-Сервіс», «Плау Ентерпрайес», страхова компанія «Синдек» та адвокатська фірма «Коннов і Созановський»)).

Оперативний менеджмент здійснювали — у 1996–2001 роках Олександр Зінченко, у 2001–2006 рр. — Владислав Ряшин. Службою новин керували — у 1997–2001 рр. Ганна Безлюдна, у 2001–2005 рр. — Олексій Мустафін.

23 жовтня 2001 телеканал «Інтер» отримав нову ліцензію на право ефірного мовлення і трансляції телетексту по всій території України строком до липня 2015 року. З 30 грудня 2002 програми каналу можна дивитися впродовж цілої доби.

13 січня 2003 розпочав мовлення міжнародний супутниковий телеканал «Інтер +». Це міжнародна версія «Інтера». Мовлення, насамперед, орієнтовано на підтримку зв'язків української діаспори з історичною батьківщиною.

Політичний вплив на канал[ред.ред. код]

Зберігаючи лідерські позиції в українському телепросторі, «Інтер» водночас перебував під значним політичним впливом адміністрації президента Леоніда Кучми та СДПУ(О). Це стало однією з причин різкого скорочення рейтингів каналу у 2004 році, за підсумками якого доля «Інтера» досягла лише 23,4 % (порівняно з 27,7 % у 2003 р.) Однак ситуація була значною мірою виправлена після Помаранчевої революції — за перші 7 місяців 2005 року середня доля знову перевищила 26 %.

Зміни власників і менеджменту[ред.ред. код]

В червні 2005 року несподівано помер Ігор Плужников. В серпні усі акції «Ділового світу» і половина пакету ТОВ «Пегас телебачення» (загалом 61 % акцій УНТК) перейшли під контроль бізнес-структур, близьких до Валерія Хорошковського, який згодом консолідував їх у ТОВ «Український медіа-проект». Сам Хорошковський у вересні 2005 року став головою Спостережної Ради телеканалу і швидко змінив менеджмент. Головою правління «Інтера» у 2006 році став Сергій Старицький, генеральним продюсером — Леонід Мазор. Службу новин очолив Максим Карижський.

За підсумками 2006 року частка «Інтера» скоротилася до рекордно низьких 20,4 %. З огляду на провал обраної стратегії, Хорошковський знову змінив менеджмент. Головою правління телеканалу у грудні 2006 року став Сергій Созановський, генеральним продюсером — Керівник групи U.A. Inter Media Group Limited Ганна Безлюдна. Службу новин очолив Антон Нікітін.

В 2007 році у складі медіа-групи «Інтер» почала свою роботу студія «07 Продакшн», яка займається виробництвом кінопроектів і телепередач різної тематики. Фільми студії «07 Продакшн» неодноразово були призерами престижних фестивалів як в Україні, так і за кордоном.

Для виробництва новин була сформована окрема продакшн-студія «Національні інформаційні системи» (НІС).

Падіння рейтингів тимчасово вдалося зупинити лише наприкінці весни і за підсумками 2007 доля «Інтера» склала 20,94 %, але вже наступного року зниження долі продовжилося. У 2008 вона склала 19,68 %, у 2009 — скоротилася до рекордних 18,3%.

Все це підживлювало чутки про можливий продаж каналу. У звіті екс-посла США Вільяма Тейлора про зустріч з Дмитром Фірташем, яка пройшла 8 грудня 2008 року, опублікованому на сторінках WikiLeaks, повідомлено, що неназвані українські ЗМІ стверджували, що Дмитро Фірташ придбав 61% акцій медіагрупи «Інтер».[1] Коментуючи це повідомлення, Хорошковський зазначив, що Фірташ не володіє «Інтером», а лише перебуває у процесі переговорів[2] «У Дмитра є опціон з досить складними умовами на придбання 50% групи UA Inter Media Group Limited. Він виник, коли ми купували канали К1, К2 і Мегаспорт», — пояснив він.

У вересні 2009 було звільнено генерального продюсера, а керівником новин став Олександр Пилипець. Проте це не зупинило падіння показників, за підсумками 2010 доля «Інтера» склала 16,15%, в 2011 — 14,17 %, а в 2012 — лише 13,8 % (на той час - найгірший результат за всю історію каналу).

У грудні 2010 року — канал на 1 місяць запускав тестову HD-версію каналу, який мав назву «ІНТЕР HD». Телеканал транслював у новому форматі Свати 4, Котовський та Новорічне звернення Президента України. У 2011 році керівництво каналу заявило, що має намір продовжити HD мовлення у майбутньому.

12 липня 2012 року загальними зборами акціонерів телеканалу було прийнято рішення змінити назву юридичної особи з АТЗТ «Українська незалежна ТБ-корпорація» на ПрАТ "Телеканал «Інтер».

1 лютого 2013 року DF Group, що належить Фірташу, оголосила про купівлю 100% U.A. Inter Media Group. Сам Хорошковський пояснив продаж тим, що «за умов що склалися, я не маю можливості забезпечувати розвиток групи і саме ці обставини стали моєю головною мотивацією щодо продажу».

Євгеній Кисельов очолював «Національні інформаційні системи» з 14 лютого по 2 жовтня 2013 р.

З 14 лютого 2013 року керівником U.A. Inter Media Group Limited стала Ганна Безлюдна. Вона також увійшла до складу Наглядової Ради каналу «Інтер». Сам телеканал «Інтер» очолив Єгор Бенкендорф. Керівником «Національних інформаційних систем» став Євгеній Кисельов.[3]

2 жовтня 2013 року Євгеній Кисельов залишив посаду керівника «НІС»[4] і став радником керуючого директора Group DF Бориса Краснянського.[5] Новим директором «НІС» став Назім Бедіром, а виконавчим директором було призначено Лаврентія Малазонію.[6]

У грудні 2013 року Назім Бедіров і Лаврентій Малазонія звільнились зі своїх посад.[7] Керівником компанії «Національні інформаційні системи» став Антон Нікітін.[8]

У березні 2014 року директором «НІС» знову став Назім Бедіров, який після свого звільнення ще був директором каналу «Zoom».[9] Лаврентій Малазонія став керівником з інформаційної політики. Його заступником призначено Олександра Пилипинця. Головним редактором «Подробиць тижня» стала Ольга Червакова.[10]

Структура власності «Інтера»[ред.ред. код]

Акціонерами ПрАТ "Телеканал «Інтер» є ТОВ «Український медіапроект», російське ВАТ «Первый канал» (29%), а також ТОВ «Пегас телебачення» (10%; бенефіціаром вважається Світлана Плужникова, яка участі в управлінні каналом не бере).[11]

У 2007 році для управління активами групи «Інтер» було створено холдинг U.A. Inter Media Group, який володіє 100% «Українського медіапроекту» та іншими компаніями, що входять до холдингу (дев'ять телеканалів, кілька рекламних агентств, продакшн-студій тощо).

Мовлення[ред.ред. код]

Стандартна роздільна здатність (720x576 4:3).

Щодня на «Інтері» виходять кілька випусків новин, серед яких о 20:00 — вечірній підсумковий випуск «Подробиці», що представляє цілісну картину, з усіма деталями найважливіших подій. У неділю о 20:00 «Подробиці тижня» у жанрі політичної аналітики підбивають інформаційні підсумки тижня.

У 2009 році вперше за всю історію існування Міжнародної телевізійної премії «Еммі» у переліку номінантів значилася Україна. Серія сюжетів про війну в Південній Осетії, що виходила у програмі «Подробиці» на телеканалі «Інтер», була номінована в категорії «Новини».

З червня по вересень 2013 року ведучим програми «Подробиці тижня» був журналіст Євген Кисельов.

Під час окупації Криму російськими військами на початку березня 2014 року трансляцію в Криму вимкнено. Частоту Інтера зайняв телеканал НТВ.[12]

Параметри супутникового мовлення[ред.ред. код]

  • Супутник мовлення — Амос 3 (4 градуси західної довготи)
  • Транспондер — 11389
  • Символьна швидкість — 27500
  • Поляризація — Горизонтальна
  • Коефіцієнт виправлення помилок (FEC) — 3/4
  • Кодування — BISS

Час мовлення[ред.ред. код]

  • З моменту заснування телеканалу і до жовтня 2002 року по буднях канал починав вечірнє мовлення о 18:00. До цього часу, як правило, на частоті віщали обласні державні телерадіокомпанії.
  • У 1996–1998 рр.. — З 07:00 до 10:00 і 18:00 до 00:00-02:00 (з 10:00 до 18:00 — перерва і місцеві ОДТРК). По вихідних — з 09:00 до 00:00-02:00 (з 07:00 до 09:00 — перерва і місцеві ОДТРК).
  • У 1999–2002 рр.. — З 07:00 до 13:00 і 18:00 до 00:00-03:30 (з 13:00 до 18:00 — перерва і місцеві ОДТРК). По вихідних — з 09:00 до 00:00-02:00 (з 07:00 до 09:00 — перерва і місцеві ОДТРК).
  • З 7 по 20 жовтня 2002 р. — з 06:00 до 00:00-03:30 (з 13:00 до 18:00 — віщав «Інтер +» до місцевих ОДТРК). По вихідних — з 07:00 до 00:00-02:00 (з 07:00 до 09:00 — «Інтер +» до місцевих ОДТРК).
  • З 21 жовтня 2002 р. — з 06:00 до 02:00-04:00. По вихідних — з 07:00 до 03:00.
  • З 30 грудня 2002 р. — цілодобово.

Рейтинг каналу[ред.ред. код]

За результатами 2013 частка телеканала «Інтер» склала: • по глядачам 4 + −12,8% (тут і далі — міста 50 тис. +); • за аудиторією 18 + — 13,4%; • за комерційною 18-54 — 10%.


Логотипи «Інтера»[ред.ред. код]

Телеканал змінив 5 логотипів. Нинішній — 6-ий за рахунком.

1. З 20 жовтня 1996 по 3 грудня 2000 представляв собою прозору українську букву «I». Перебував у правому нижньому куті.

2. З 4 грудня 2000 по 23 серпня 2007 логотип був білого кольору і представляв собою жирну одиницю з точкою і логотип був непрозорим. Перебував у лівому нижньому кутку. З 1 січня 2004 по 23 серпня 2007 логотип перемістився в правий верхній кут і він став сірого кольору і напівпрозорим.

3. З 24 серпня 2007 по 12 лютого 2011 логотипом було слово «Інтер» написане сірими напівпрозорими літерами. Логотип перебував у правому верхньому куті.

4. З 13 лютого по 5 вересня 2011 використовувався той же логотип, але він був з синьою плямою, що рухається ззаду літери «І» і логотип був напівпрозорим. Перебував на тому ж місці.

5. З 6 вересня 2011 по 17 березня 2013 використовувався той самий логотип, але він зазнав деяких змін: слово «Інтер» стало білосніжним, а під ним з'явився підпис «Головний канал країни» (рос. «Главный канал страны»).

6. З 18 березня 2013 по теперішній час використовується той же логотип, але він не містить припису «Головний канал країни» (рос. «Главный канал страны») і логотип став напівпрозорим, світло-сірого кольору. Знаходиться на тому ж місці.

Міжнародна співпраця[ред.ред. код]

За час існування каналу партнерами «Інтера» були і залишаються найбільші закордонні компанії, серед них — Європейський союз мовлення (ЄМС), УЄФА, а також провідні телекомпанії Росії: «Перший», «Первый», «Россия», НТВ, РЕН-ТВ, Пятый канал (СПб), российские кинопроизводители «Централ Партнершип», «Феникс Фильм», СТВ, «Интра-коммуникейшн», найбільші голлівудські кінокомпанії Sony Pictures Entertainment, Dream Works, Universal Pictures, Twenty Century Fox, MGM, Paramount Pictures, Walt Disney, Warner Brothers, а також інші закордонні партнери, такі як Discovery, National Geographic, Guinness World Records, наймасштабніша компанія Великобританії (і всієї Європи) ВВС, один з найбільших виробників латиноамериканських серіалів — компанія Televisa і т. д.

У листопаді 2007 група «Інтер» і промоутерська компанія K2 Promotions оголосили про співробітництво в сфері просування українського боксу. Тепер всі права на трансляцію боксерських поєдинків за участю братів Кличків та інших провідних українських боксерів належать каналам групи «Інтер».

З 2009 року «Інтер» став Титульним спонсором Суперкубка України з футболу строком на три сезони. У 2012 році «Інтер» і Прем'єр-ліга повідомили про продовження співпраці ще на три роки. Згідно з умовами контракту матч за Суперкубок носить офіційну назву «Інтер Суперкубок України». Також телеканалу «Інтер» належать права на трансляції цих поєдинків на території України.

У 2010 році «Інтер» придбав ексклюзивне право на пряму трансляцію в Україні всіх матчів (домашніх і виїзних) національної збірної з футболу, які проходили до початку ЄВРО-2012. Стабільний інтерес аудиторії до матчів збірної не залишився непоміченим. І в 2012 році телеканал «Інтер» та ПрАТ «Україна Футбол Інтернешнл», ексклюзивний комерційний агент Федерації Футболу України, підписали договір про ексклюзивні права на трансляцію всіх матчів національної збірної до 2014 року.

Також у 2010 році «Інтер» став єдиним українським каналом, який отримав право повномасштабної акредитації на найбільш екстремальній гонці світу — ралі «Дакар». Разом з українською командою Sixt Ukraine підкорювати бездоріжжя вирушила і знімальна група «Інтера» у складі журналіста Андрія Цаплієнка та оператора Вадима Ревуна. «Інтер» також «підкорив» Дакар-2011 і Дакар-2012. А журналіст Андрій Цаплієнко за документальний фільм «Танго з Дакаром» в 2010 році був удостоєний премії «Телетріумф».

Персоналії[ред.ред. код]

Ведучими та журналістами каналу є Володимир Андрієвський, Андрій Бедняков, Анатолій Бондаренко, Ольга Бондарчук, Анастасія Даугуле, Дарья Капустян, Євгеній Комаровський, Даша Малахова, Андрій Цаплієнко, Анна Панова та інші.

Досягнення та нагороди[ред.ред. код]

За результатами багатьох конкурсів, «Інтер» неодноразово обіймав провідні місця у різноманітних номінаціях, визнавався найкращим телеканалом року. Загалом канал отримав понад 80 відзнак та нагород.

Почесним дипломом «За вагомий внесок в розбудову Вітчизняного телевиробництва в Україні» відзначено продюсера програм «Ігри патріотів» та "Стань «Міс Всесвіт» на телеканалі «Інтер» Єгора Бенкендорфа.

Телеканал «Інтер» став переможцем у номінації «Телекомпанія року».

  • 2003 рік «Телетріумф». «Інтер» був визнаний переможцем у наступних номінаціях: «Ігрова програма» («Шанс»), «Фільм. Серіал» ("За двома зайцями")
  • 2002 рік. Перший Український Фестиваль Інтернет. Лауреатом в номінації «ЗМІ в інтернет» став сайт телеканалу «Інтер» www.inter.ua.

2001 рік. Перший Український Фестиваль Інтернет. Лауреатом у номінаціях «Новини» та «Інфо 2001» став сайт ІАС телеканалу «Інтер» www.podrobnosti.ua. Сайт також став володарем гран-прі фестивалю.

Продукція[ред.ред. код]

Мюзикли, серіали, фільми власного виробництва[ред.ред. код]

Доброю традицією телеканалу «Інтер» стало дарувати своїй багатомільйонній аудиторії святкові сюрпризи у вигляді яскравих новорічних проектів. З року в рік вони збирають біля екрану більшість глядачів не лише України, а й Росії. Серед таких проектів:

Серіали і міні-серіали:[ред.ред. код]

  • Вовчиця
  • Дві сторони однієї Анни
  • Зачароване кохання
  • Територія краси
  • Червоні вітрила

Телевізійні фільми:[ред.ред. код]

  • Все можливо
  • Двоє
  • Дот
  • Ялинка, кролик, папуга
  • Сповідь Дон Жуана
  • Кохання на асфальті
  • Сім днів до весілля
  • Казка про жінку та чоловіка
  • Випадковий запис
  • Хочу дитину
  • Чорта з два
  • Це я

Програми та шоу[ред.ред. код]

За час існування каналу в ефір вийшло безліч програм, що припали до серця телеглядачам, ведучими яких упродовж не одного сезону були популярні ведучі. Ось, деякі з них в алфавітному порядку:

Проекти[ред.ред. код]

Інтер+[ред.ред. код]

13 січня 2003 року було створено міжнародну версію телеканалу — «Інтер+», мовлення якої зорієнтоване на підтримку зв'язку української діаспори з батьківщиною. 18 червня 2003 року «Інтер+» отримав ліцензію на мовлення, а 2009 року її було подовжено на 10 років. В ефірі «Інтер+» виходять найкращі програми ТК «Інтер» та інших каналів медіагрупи. Мовлення ведеться з тьох супутників, що покривають усю територію Європи, Туреччини, західну частину Російської федерації, Казахстану і Середньої Азії, північну частину Африки і Близького Сходу, усю територію США, південну частину Канади і північну частину Мексики.

Інтершкола[ред.ред. код]

У 2006 році телеканал «Інтер» відкрив «Інтершколу» — медіаосвітню програму, мета якої підготовка висококваліфікованих фахівців у галузі телебачення. Навчання в «Інтершколі» відбувається за такими спеціалізаціями — продюсер, режисер, сценарист, журналіст, оператор, звукорежисер, телеведучий, режисер монтажу. Також є спецкурси «Комільфо», «Фотокурс» і «Телемалятко». Зарахування слухачів відбувається на конкурсній основі. Слухачі програми беруть участь у виробництві телепрограм різних жанрів на виробничій базі телеканалу «Інтер» і телеканалів медіагрупи. Найкращих учасників програми «Інтершкола» запрошують до співпраці і зараховують до кадрового резерву медіагрупи «Інтер». Партнери та консультанти програми «Інтершкола»: Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого, «Перша національна школа телебачення», учбовий центр «Практика» (Росія), Британська Рада в Україні, ВВС, Британська школа кіно та телебачення, Французький культурний центр в Україні, провідні фахівці в галузі кіно та телебачення: режисер Кшиштоф Зануссі, народна артистка України Ада Роговцева, народний артист України Володимир Талашко, ведучий і режисер Михайло Марфін, сценарист Олексій Поярков, редактор Ірина Кемарська, продюсери Ніна Звєрєва, Михайло Козирев та інші.

Доброчинний фонд «Інтер-дітям»[ред.ред. код]

Телеканал заснував свій доброчинний фонд, програма якого зорієнтована на допомогу сиротам, хворим дітям, спортивним і творчим організаціям і молодим талантам. Директором фонду є ведуча Даша Малахова.

Технічна база[ред.ред. код]

Канал застосовує комп'ютерні медіатехнології, першим вжив цифровий стандарт SDI, використовує оптоволоконні лінії для високоякісного зв'язку зі станціями і джерелами програм. Для виробництва новин використовуються сучасні технології NewsRoom. Також канал використовує багатоканальну автоматизовану апаратну з центральним відеосервером обсягом у 237 годин, що дозволяє відтворювати понад 90% програм для 4 цілодобових телеканалів. Канал має графічний комплекс, що охоплює понад 10 робочих станцій, 2 тон-ательє і апаратну для зведення фонограм з нелінійними станціями, 40 апаратних різного призначення, 4 цифрових апаратно-студійних блоки з павільцонами. Нині канал працює над створенням Центрального Електронного Архіву, щоб дозволив зберігати медіаматеріали необмежену кількість років.

Офіційний сайт[ред.ред. код]

Офіційний сайт телеканалу — Inter.ua Інформаційне мовлення «Інтера» представлене у мережі окремим ресурсом — «Подробности» (www.podrobnosti.ua), який є одним з найбільш популярних українських новинних проектів у глобальній мережі. Щодня цей сайт відвідує близько 60 тисяч читачів. Окрім текстових версій сюжетів інформаційно-аналітичної програми «Подробиці» та спеціальних телепроектів, на сайті завжди можна знайти оперативну інформацію про основні події в Україні та в світі, аналітичні статті, постійно оновлюваний прогноз погоди на 144 населені пункти України, форум, голосування. У домені inter.ua також можна знайти сайти, присвячені окремим проектам телеканалу «Інтер»: • svadba.inter.ua • vichnalubov.inter.ua • victory.inter.ua • ranok.inter.ua • bum.inter.ua • family.inter.ua • redorblack.inter.ua • znak.inter.ua

Ставлення громадськості[ред.ред. код]

Інформаційна політика каналу "Інтер" неодноразово викликала негативну реакцію громадськості. У Фейсбуку навіть була створена група "Інтер в ігнор" [13]. Також активісти Євромайдану закликали до бойкоту телеканалу [14]. Раніше повідомлялось про цензуру на "Інтері" [15]

Примітки[ред.ред. код]

  1. ФІРТАШ ПРИДБАВ 61% ІНТЕРА — УП, 2 грудня 2010
  2. Хорошковський: Фірташ не володіє «Інтером». Ми в процесі переговорів
  3. [http://www.telekritika.ua/news/2013-02-14/79110
  4. Керівник інформаційної служби телеканалу "Інтер" подав у відставку - «Інтер»
  5. Євген Кисельов призначений радником Керуючого директора Group DF Бориса Краснянського]
  6. Inter Media Group повідомляє про нові призначення — «Інтер».
  7. Команда Льовочкіна залишає «Інтер». Керівником НІСу став Антон Нікітін
  8. Телеканал "Інтер" посилює позиції інформаційного мовлення — «Інтер»
  9. Директором компанії "Національні інформаційні системи" призначений Назім Бедіров — «Інтер»
  10. Назіма Бедірова знову призначено директором «НІСу» телеканалу «Інтер»«Телекритика»
  11. Суд арестовал акции телеканала «Интер»
  12. «У Криму замість "Інтера" тепер показують російський НТВ». pravda.com.ua. 2014-03-07, 14:30. Процитовано 2014-03-07. 
  13. [1]
  14. [258882594267208&action_type_map=[%22og.recommends%22]&action_ref_map= Совет "Майдана" призвал украинцев к бойкоту телеканала "Интер"
  15. Про цензуру на "Інтері" на сайті "Лівий берег"