Інтер (телеканал)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Інтер | |
|---|---|
 |
|
| Країна | Україна  |
| Місто реєстрації | Київ |
| Розповсюдження | ефірне - понад 90% території України, кабельне, супутникове, цифрове DVB-T |
| Власник | "Український медіа-проект", "Пегас-телебачення", "Перший канал" (Росія) |
| Заснована | 20 жовтня 1996 р. |
| Інтернет | http://inter.ua |
«Інтер» — український телевізійний канал.
Зміст |
[ред.] Історія
Вперше вийшов в ефір з 20 жовтня 1996 року. З того часу за рейтингами залишається лідером українського ТБ (за підсумками 2008 р. доля «Інтера» у загальному телеперегляді склала 19,68 %). У зоні впевненого прийому сигналу «Інтеру» від традиційних аналогових передавачів проживає більше 40 мільйонів чоловік (третій за покриттям український телеканал після УТ-1 та 1+1). «Інтер» позиціонує себе як «сімейний канал, що враховує історично сформовану в Україні мовну ситуацію» (йдеться про особливу роль російськомовного продукту, навіть головний випуск новин «Інтера» виходить російською мовою).
У вересні 2001 року телеканал «Інтер» одержав нову ліцензію на право мовлення на території України строком на 10 років. З 30 грудня 2002 року програми каналу можна дивитися протягом 24 годин на добу.
З 13 січня 2003 року в ефірі з'явилася міжнародна версія телеканалу «Інтер» — «Інтер+». Його мовлення, насамперед, орієнтовано на підтримку зв'язків з історичною батьківщиною етнічних українців за кордоном та отримання ними об'єктивної інформації. 18 червня 2003 року «Інтер+» одержав ліцензію від Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення терміном до 2010 року.
[ред.] Засновники
Засновниками каналу — а точніше ЗАТ «Українська Незалежна ТВ-Корпорація», що мовить під логотипом «Інтера» — спочатку були Асоціація «Діловий світ» — 51 %, ТОВ «Пегас телебачення» — 20 % і російське ОРТ — 29 %. Фактично ж «Інтер» з часу заснування контролювався Ігорем Плужниковим (82,5 % ТОВ «Пегас телебачення» належала йому особисто, решта — також контрольованим ним компаніям «Пегас енд оверсіз сейлз лімітед» (17,3 %) та «Берстед Україна» (0,2 %). Плужников також контролював Асоціацію «Діловий світ» (до неї входили компанії «Берстед Україна», «РІФ-Сервіс», «Плау Ентерпрайес», страхова компанія «Синдек» та адвокатська фірма «Коннов і Созановський»)). Оперативний менеджмент здійснювали — у 1996—2001 роках Олександр Зінченко, у 2001—2006 рр. — Владислав Ряшин. Службою новин керували — у 1997—2001 рр. Ганна Безлюдна, у 2001—2005 рр. — Олексій Мустафін.
[ред.] Політичний вплив на канал
Збергігаючи лідерські позиції в українському телепросторі, «Інтер» водночас перебував під значним політичним впливом адміністрації президента Леоніда Кучми та СДПУ(О). Це стало однією з причин різкого скорочення рейтингів каналу у 2004 році, за підсумками якого доля «Інтера» досягла лише 23,4 % (порівняно з 27,7 % у 2003 р.) Однак ситуація була значною мірою виправлена після Помаранчової революції — за перші 7 місяців 2005 року середня доля знову перевищила 26 %.
[ред.] Зміна власників і менеджменту
В червні 2005 року несподівано помер Ігор Плужников. В серпні усі акції «Ділового світу» і половина пакету ТОВ «Пегас телебачення» (загалом 61 % акцій УНТК) перейшли під контроль бізнес-структур, близьких до Валерія Хорошковського, який згодом консолідував їх у ТОВ «Український медіа-проект». Сам Хорошковський у вересні 2005 року став головою Спостережної Ради телеканалу і швидко змінив менеджмент. Головою правління «Інтера» у 2006 році став Сергій Старицький, генеральним продюсером — Леонід Мазор. Службу новин очолив Максим Карижський.
За підсумками 2006 року доля «Інтера» скоротилося до рекордно низьких 20,4 %. З огляду на провал обраної стратегії, Хорошковський знову змінив менеджмент. Головою правління телеканалу у грудні 2006 року став Сергій Созановський, генеральним продюсером — Ганна Безлюдна. Службу новин очолив Антон Нікітін.
Прихід нового керівництва супроводжувався численними скандалами — спочатку із невиплатою заробітної плати співробітникам, потім — із масовими звільненнями і нарешті — із використанням форматів, права на які канали-конкуренти вважали такими, що належать їм. Падіння рейтингів тимчасово вдалося зупинити лише наприкінці весни і за підсумками 2007 року доля «Інтера» склала 20,94 %, але в 2008 зниження долі продовжилося, за підсумками року вона скоротилася до рекордних 19,68% — найгірший результат за всю історію каналу.
[ред.] Структура власності «Інтера»
Станом на квітень 2009[1] ліцензією на мовлення під логотипом «Інтер» (загальнонаціональна мережа УТ-3) володіє акціонерне товариство закритого типу «Українська незалежна ТВ-корпорація». Акціонерами «УНТК» є ТОВ «Український медіапроект» (61%; бенефіціаром називає себе Валерій Хорошковський), російське ВАТ «Первый канал» (29%), а також ТОВ «Пегас телебачення» (10%; бенефіціаром вважається Світлана Плужникова, яка займає півкрила на шостому поверсі будівлі «Інтера», проте участі в управлінні каналом не бере).
У 2007 році для управління активами групи «Інтер» було створено холдинг U.A. Inter Media Group, який володіє 100% «Українського медіапроекту» та іншими компаніями, що входять до холдингу (сім телеканалів, кілька рекламних агентств, продакшн-студій тощо). Засновниками U.A. Inter Media Group є офшорні компанії, якими може володіти хто завгодно.
Частка телеаудиторії U.A. Inter Media Group («Інтер», НТН, К1, «Мегаспорт», К2, «Ентер-фільм», «Ентер-music») становить близько 30%. Частка на ринку телевізійної реклами — понад 60% (агентства групи також продають рекламу на каналах Віктора Пінчука).
[ред.] Старі логотипи "Інтеру"
Перший логотип каналу. Розташовувався у нижньому правому куті.
Другий логотип каналу. Розташовувався спочатку у нижньому лівому куті, потім з 1 січня 2005 року був пересунутий у верхній правий кут.
