Іоанн Дамаскін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святий Іван Дамаскин
John-of-Damascus 01.jpg
Святий Іван Дамаскин
Преподобний
Народився ~675, Дамаск
Помер між 749 і 753, Єрусалим

Іва́н (Іоа́нн) Дамаски́н (*~675, Дамаск, Сирія — між 749 і 753, Мар Саба, Єрусалим, Ізраїль) — християнський святий, знаменитий візантійський богослов і філософ, церковний письменник, шанований у більшості православних спільнот по всьому світу.

Життєпис[ред.ред. код]

Іван Дамаскин народився близько 675 року в Дамаску, в християнській арабській сім'ї. Був міністром Дамаського халіфа, потім ченцем. Отримав енциклопедичну освіту в грецькому дусі. У 754 р. іконоборчий собор піддав анафемі Івана Дамаскина як «мислячого по-сарацинськи, автора брехні, який зводив наклепи на Христа, зробив замах проти імперії, вчителя зла, що перекрутив Писання». Дамаскин покинув Єрусалим, щоб стати ченцем в монастирі Сави Освященного, де він зайнявся поезією і філософією. Помер у монастирі близько 753 року. При візантійському імператорові Андроніку II його святі мощі було перенесено до Константинополя.

Основні праці[ред.ред. код]

Один з отців Церкви і засновник православного віровчення. Широко відома його праця «Точний виклад православної віри», в якій послідовно викладені основи християнського віровчення в тому вигляді, який визнає православна церква. Активно виступав проти іконоборства. Найважливіший твір — «Джерело знання» у трьох частинах. Частково перекладений в Болгарії у X ст. Пізніше був відомий у повному перекладі в Україні. Вплинув на українську термінологію, зокрема граматичну. Дамаскин в своїх працях одним з перших висловив ідею про те, що філософія (пошук істини) має бути служницею богослов'я, оскільки згідно з християнським ученням Бог (Боже Слово) це і є єдина Істина (Софія) в усій повноті.

Іоанн Дамаскін прагнув підпорядкувати науку під егідою церковної догми і на основі арістотелівської логіки, він створив основи схоластичного методу, що пізніше отримав розвиток у середньовічних теологів Заходу.

Головний твір — «Джерело знання»; це компендіум філософських і богословських відомостей, що передбачають «суми» західних схоластів. Праці Дамаскіна набули поширення в східно-християнських країнах: Грузії, Стародавній Русі та інших. В історію літератури Дамаскін увійшов як видатний поет, який створив ряд знаменитих церковних співів.

Образи[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]