Іоанн (римський імператор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Флавій Іоанн
Flavius Johannes
Solidus Johannes-s4283.png
Солідус Іоанна
Імператор
Початок правління: 423 р.
Кінець правління: 425 р.
Попередник: Констанцій III
Наступник: Валентиніан III
Дата народження:
Дата смерті: 425
Місце смерті: Равенна

Флавій Іоанн (лат. Flavius Johannes — † 425, Равенна) — узурпатор Західної Римської імперії з 423 по 425 рік.

Після смерті імператора Гонорія 15 серпня 423 року три місяці залишалась Західна Римська імперія без імператора. Формально цілою імперією керував Феодосій II, однак фактично це правління довго не протрималося. Феодосій II затримувався із призначенням нового Авґуста для заходу. У цій ситуації узяв Іоанн у цей час primicerius notariorum (секретар) Гонорія ініціативу у свої руки. Оскільки він був відповідальний за військові призначення, то легко використав своє становище і призначив себе 20 листопада 423 року у Римі імператором Західної Римської імперії.

Він не отримує признання ні у Феодосія в Константинополі, ні у командувача військ (comes Africae) Африки — Боніфація. Посланий ним префект у Галлію був убитий, а Magister militum заходу Кастін поводився нейтрально.

23 жовтня 424 року дядько 5 річного Валентиніана імператор сходу Феодосій II у Константинополі призначає його Цезарем. Феодосій також дає йому достатньо війська і посилає на захід проти узурпатора.

Там Валентиніан III за допомогою Magister militum сходу Аспара виграє коротку війну проти Іоанна, який замість виступити проти військ противника, чекав на допомогу гунів. Іоанн був схоплений, відправлений у Равенну та у травні 425 року засуджений на смерть.

23 жовтня 425 року, 6 річний Цезар отримує титул Авґуста Західної Римської імперії.

Посилання[ред.ред. код]

Біографія у De Imperatoribus Romanisангл.


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.