Іоанн IV (неаполітанський дука)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іоанн IV, неаполітанський дука (997—після 1002), син дуки Сергія III, який спочатку визнав сюзеренітет Візантії.

У 999 був полонений імператором Священної Римської імперії Оттоном III, якийутримував Іоанна спочатку в Капуї, а потім у Німеччині. Дукат управлявся ставлеником Оттона герцогом Сполетським Адемаром. У 1002 Іоанн знову з'являється у Неаполі, очевидно, після звільнення імператором з полону.

Іоанн IV мав сина Сергія, який спадкував йому, та 2 дочок. Одну з дочок звали Сігельгайта, вона вийшла заміж за герцога Гаетанського Іоанна IV, а після його смерті одружилась з норманським ватажком Райнульфом Дренготом.

[ред.] Джерела

  • Chalandon, Ferdinand. Histoire de la domination normande en Italie et en Sicilie. Paris, 1907.


Титули
Попередник:
Сергій III
неаполітанський дука
997—після 1002
Наступник:
Сергій IV


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами