Іоанн IV (неаполітанський дука)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іоанн IV, неаполітанський дука (997—після 1002), син дуки Сергія III, який спочатку визнав сюзеренітет Візантії.
У 999 був полонений імператором Священної Римської імперії Оттоном III, якийутримував Іоанна спочатку в Капуї, а потім у Німеччині. Дукат управлявся ставлеником Оттона герцогом Сполетським Адемаром. У 1002 Іоанн знову з'являється у Неаполі, очевидно, після звільнення імператором з полону.
Іоанн IV мав сина Сергія, який спадкував йому, та 2 дочок. Одну з дочок звали Сігельгайта, вона вийшла заміж за герцога Гаетанського Іоанна IV, а після його смерті одружилась з норманським ватажком Райнульфом Дренготом.
[ред.] Джерела
- Chalandon, Ferdinand. Histoire de la domination normande en Italie et en Sicilie. Paris, 1907.
| Титули | ||
|---|---|---|
| Попередник: Сергій III |
неаполітанський дука 997—після 1002 |
Наступник: Сергій IV |