Іоносфера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іоносфе́ра, Йоносфера — шари атмосфери від висоти 80 км до 600 км, які характеризуються високим вмістом іонів і вільних електронів. Іонізація відбувається під впливом ультрафіолетових променів сонячної радіації.

Іоносферу розділяють на три шари: D, E та F, які внаслідок різної густини іонів, мають різні властивості.

Наземно-космічний експеримент «Іоносфера»[ред.ред. код]

Проект «Іоносфера» експериментальний мобільний акустичний випромінювач атмосферних досліджень (ЛЦ ІКД НАНУ НКАУ) доповнює вивчення закономірностей і взаємодій у ланцюжку літосфера-атмосфера-іоносфера-магнітосфера Землі.

Оновна мета: наземний і супутниковий моніторинг іоносферних параметрів, дослідження процесу передачі енергії від поверхні Землі в іоносферу через акустичний канал.

Було створено автомобільний акустичний випромінювач та наземний мобільний комплекс для вимірювання фізичних полів, теоретично обґрунтовано можливі механізми підсилення акустичних збурень в атмосфері, проведено комплексні експерименти в обсерваторії Інституту іоносфери НАНУ та МОНУ та наземно-космічний акустичний експеримент з французьким супутником DEMETER.

В результаті експериментів встановлено вплив акустичних збурень на процеси в іоносфері та верхній атмосфері Землі. Розроблено методику організації моніторингу електромагнітного оточення МКС та програму досліджень, виготовлено апаратний комплекс в рамках космічного експерименту «Обстановка».

Прикладними аспектами досліджень є прогноз землетрусів, розробка методів управління погодою.

Посилання[ред.ред. код]


  • Ерухимов Л. М. Ионосфера Земли как космическая плазменная лаборатория — СОЖ, 1998, № 4, с. 71-77.
  • Брюнелли Б. Е., Намгаладзе А. А. Физика ионосферы. — М.: Наука, 1988. — 528 с. — ISBN 5-02-000716-1