Іонізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Іонізація (йонізація) — утворення електрично заряджених частинок — вільних електронів та іонів з електрично нейтральних частинок середовища. Може здійснюватися шляхом відриву від атому, що входить до складу молекулярної частинки, одного або декількох електронів з утворенням іона або за рахунок переходу електрона (електронів) від однієї частинки до іншої з набуттям ними зарядів.

Ступінь іонізації — відношення числа йонів до числа нейтральних частинок в одиниці об’єму.

Енергія, необхідна для відриву електрона, називається енергією іонізації.

Потенціал іонізації — фізична величина, що визначається відношенням енергії, необхідної для одноразової іонізації атома (молекули), до заряду електрона; характеризує міцність зв’язку електрона.

Іонізація в електролітах відбувається в результаті розчинення при розпаді молекул розчиненої речовини на іони (електролітична дисоціація);

Іонізація в газах — в результаті відриву від атома або молекули одного або декількох електронів під впливом зовнішніх чинників;

Іонізація в твердих тілах — в результаті переходу електронів з валентної зони або з домішкових рівнів в зону провідності. Іонізація викликається дією світла (фотоіонізація), електронним ударом (ударна іонізація), тепловим рухом (термоіонізація), дією електричного поля та ін.

Дотичні терміни[ред.ред. код]

ІОНІЗУЮЧИЙ, (рос. ионизирующий, 'англ. ionizing, 'нім. ionisierend, ionisiere) — той, що спричинює іонізацію; й — ч е випромінювання потоки електромагнітних хвиль або частинок речовини, що здатні при взаємодії з речовиною утворювати в ній іони. До йонізуючого випромінення відносять альфа-, бета-, гамма-проміння, рентгенівське (пулюєве) проміння.

ІОНІЗАЦІЙНИЙ, (рос. ионизационный, 'англ. ionization, ionizing, ionic, 'нім. Ionisations — пов'язаний з іонізацією (наприклад, й-на камера, й-ний манометр, й-ний вакуумметр тощо).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]