Іонін Іван Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іонін Іван Дмитрович
Народився 28 січня 1895(1895-01-28)
Рязанцево (Мещовський район), Мещовський повіт, Калузька губернія, Російська імперія
Помер 3 березня 1945(1945-03-03) (50 років)
Москва, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність лікар
Галузь інфекція
Alma mater Санкт-Петербурзький державний медичний університет
Вчене звання професор[d]
Вчителі Розенберг Микола Костянтиновичd
Заклад ДонНМУ і Російський національний дослідницький медичний університет імені М. І. Пироговаd
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання генерал-майор
Партія ВКП(б) (1945)
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1944Орден Червоної Зірки  — 1943
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Заслужений діяч науки та техніки РРФСР
Заслужений діяч науки та техніки РРФСР

Іва́н Дми́трович Іо́нін (28 січня 1895(1895-01-28), Рязанцево (Мещовський район), Калузька губернія — 3 березня 1945(1945-03-03), Москва) — діяч радянської медичної науки, інфекціоніст, головний епідеміолог та інфекціоніст Червоної армії, генерал-майор медичної служби (1944), професор (1931). Заслужений діяч науки РРФСР (1940). Депутат, член Мандатної комісії Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1895 року в родині селян-бідняків у селі Рязанцево, нині Мещовський район, Калузька область, Росія. Початкову освіту здобув у сільській двокласній школі с. Рязанцево. У 1914 рроці закінчив учительську семінарію і почав вчителювати в сільській школі с. Щелканово Калузької губернії. У Червоній армії в 1919–1920 роках. Учасник Громадянської війни.

У 1920 році поступив на навчання в 1-й Ленінградський медичний інститут, по його закінченні 1925 року залишений для удосконалення при клініці інфекційних хвороб цього інституту, де пропрацював до 1928 року. У 1931 році набув звання професора і ступінь доктора медичних наук.

1935 року організував та очолив кафедру інфекційних хвороб в Донецькому (на той час — Сталінському) медичному інституті. У 19371938 роках — ректор Сталінського медичного інституту. У березні 1938 року йому присвоєно військове звання військлікаря 2-го рангу

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Горлівській сільській виборчій окрузі № 281 Сталінської області.

Член ВКП(б) з 1941 року.

З 1941 року — директор клініки інфекційних хвороб 2-го Московського медичного інституту. У серпні 1941 року призваний до лав Червоної армії і призначений головним епідеміологом та інфекціоністом Червоної армії з присвоєнням чергового військового звання військлікаря 1-го рангу, з січня 1943 року — полковник медичної служби.

З 25 травня 1944 року — генерал-майор медичної служби.

Помер від хвороби 21 лютого 1945 року. Похований на Введенському кладовищі в Москві.

Наукові праці[ред. | ред. код]

Автор понад 30 наукових праць. У 1942 році під його редакцією вийшов з друку «Довідник з інфекційних хвороб».

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Іонін Іван Дмитрович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 277.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 49.
  • Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР]. — 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 1.
  • Генерал-майор медицинской службы Иван Дмитриевич Ионин. (рос.)[Архівовано 14 лютого 2019 у Wayback Machine.] (рос.)