Іпатіївський монастир
Іпа́тіївський монастир (рос. Ипатьевский монастырь, Свято-Троицкий Ипатьевский) — монастир біля міста Костроми, між річками Волгою і Костромою.
Храм закладений татарським мурзою Четом, родоначальником роду Годунових, який втік із Золотої Орди до Івана Калити і прийняв у Москві християнство під ім'ям Захарія. Перша згадка монастиря у літописах — в 1432 році.
Після жовтневого перевороту, в 1918 році, монастир був закритий і його матеріальні цінності націоналізували. В 1958 році в Іпатіївському монастирі створений Костромський історико-архітектурний музей-заповідник. З листопада 1989 року — відновлений.
Територія монастиря складається із двох частин — Старого і Нового міста. Обидві ділянки обнесені високими кам'яними стінами. Старе місто має форму неправильного п'ятикутника. Центр монастиря — монументальний Троїцький собор і дзвіниця.
У монастирі поховані батько і мати Бориса Годунова, а також Іван Сусанін.
Архітектурний ансамбль монастиря включає такі пам'ятки:
- Троїцький собор (1650—1652). Іконостас XVII - XIX ст. Фресковий розпис 1654 - 1656 рр., один з найкращих в Росії.
- Дзвінниця (1603—1605, перебудована наприкінці XIX ст.)
- Архієрейский корпус (XVI - XVIII ст.)
- Келарський корпус - "Палати бояр Романових" (XVI - XIX ст.)
- Братський корпус (XVI - XVIII ст., 1841 р.)
- Келії на погребах (1568, 1593, 1732 рр.)
- Свічний і трапезний корпуси - (XVI - XVII ст., 1861 р.)
- Богодільня (1672 - 1673, 1721 - 1722 рр.)
- Муровані стіни і вежи. 1586 - 1590, 1621 - 1625, 1642 рр.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Брюсова В.Г. Ипатьевский монастырь. — М.: Искусство, 1981
- Разумовская И.М. Кострома. — Л.: Художник РСФСР, 1989
