Іпполітов-Іванов Михайло Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Михайло́л Миха́йловіч Іполит́тов-Іва́нов (справжнє прізвище —Іва́нов, 7 (19) листопада 1859, Гатчина — 28 січня 1935, Москва) — російський композитор, диригент. Чоловік В. М. Зарудної, оперної співачки.

Біографія[ред.ред. код]

Народився майбутній композитор в Гатчині, поблизу Петербурга. Початкову музичну освіту здобув у музичних класах для малолітніх півчих при Ісаакієвському соборі в Петербурзі (1872–1875), потім в Петербурзькій консерваторії, в якій в 1882 році він закінчив клас композиції Н. А. Римського-Корсакова. С 1882 по 1893 роки працював у Тифлісі (нині — Тбілісі) в якості керівника заснованого ним відділення Російського музичного товариства, оперно-симфонічного диригента та викладача музичного училища. З 1893 року на запрошення Чайковського Іпполітов-Іванов — професор Московської консерваторії, а в 1906 — 1922 роках — її директор. В 1899 — 1906 роках диригент Московської приватної російської опери Сави Мамонтова і Опери Зіміна, а з 1925 — Великого театру. Під його керівництвом вперше були виконані наступні опери: «Царська наречена», «Кощій Безсмертний» та ін.

Похований в Москві на Новодівичому кладовищі[1].

Педагогічна діяльність[ред.ред. код]

Величезне значення мала його педагогічна діяльність. Серед його учнів А. М. Баланчивадзе[2],

С.Василенко, Р. Гліер, А.Гольденвейзер, Р. Мелікян, К. Закарян, К. Ігумнов.

Творчість[ред.ред. код]

У своїй творчості орієнтувався на вчителя — Н. А. Римського-Корсакова. Використав російський, грузинський і тюркський фольклор. В області гармонії був чужий новацій. Переважна увага приділяв жанру опери.

Список творів[ред.ред. код]

Михайло Михайлович Іпполітов-Іванов (з поштової картки, 1912 рік)

Опери[ред.ред. код]

  • «Рут», 1887.
  • «Азра», 1890.
  • «Ася», 1900.
  • «Зрада», 1910.
  • «Оле з Нордланд», 1916.

Оркестрові твори[ред.ред. код]

  • «Симфонія», 1907.
  • поема «Мцирі», 1924.
  • «Яр-Хмель», 1881. Увертюра.
  • «Кавказькі ескізи», 1894.
  • «Іверія», 1895.
  • «Музичні картинки Узбекистану», 1934.
  • «Каталонська сюїта», 1934.
  • «Ювілейний марш», 1931.

Твори для камерно-інструментальних ансамблів[ред.ред. код]

Книги[ред.ред. код]

  • « Грузинська народна пісня та її сучасний стан», 1895.
  • « Вчення про акордах, їх побудова і дозвіл», 1897.
  • «50 років російської музики в моїх спогадах», 1934.

Нагороди, звання[ред.ред. код]

Ім'ям М. М. Іпполітова-Іванова названі музичні школи в Москві, Гатчині, музична школа № 1 в Костромі, а також Державний музично-педагогічний інститут (Москва).

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Могила М. М. Іпполітова-Іванова на Новодівичому кладовищі
  2. Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 2. Ангола — Барзас. 1970. 632 стр., илл.: 47 л. илл. и карт.