Іпполіт Тен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іпполіт Тен
Hippolyte taine.jpg


Вплинули на нього {{{під_впливом}}}
Вплинув на {{{вплинув_на}}}

Іпполіт Адольф Тен (фр. Hippolyte Adolphe Taine; 1828, Вузьє, Арденни1893, Париж) — французький філософ-позитивіст, естетик, письменник, історик, психолог. Засновник культурно-історичної школи у мистецтвознавстві.

Наукові інтереси[ред.ред. код]

Прагнучи знайти формулу, що охоплює в єдине ціле хаос індивідуальних і неповторних явищ культури, Тен висунув ідею про залежність змін в мистецтві від змін суспільних потреб, побуту, звичаїв та уявлень. Він розглядав мистецтво як органічну складову частину суспільного цілого й виділив соціальні фактори, що визначають своєрідність мистецтва в той чи інший історичний період, в рамках тої чи іншої національної традиції. Такими факторами, на думку Тена, є:

  • раса як сукупність вродженних та отриманих у спадок нахилів, пов'язаних з особливостями темпераменту й тілесної конституції;
  • середовище проживання, що включає в себе географічне розташування країни, моральні уявлення її народу, побут та форму політичного устрою;
  • історичний момент як визначений етап існування даної культури в часі.

Наукові праці[ред.ред. код]

Написав праці: «Критичні досліди» (1858), «Історія англійської літератури» (т. 1—4, 1863–1864), «Філософія мистецтва» (1865–1869) та ін. В історичній праці «Походження сучасної Франції» (т. 1—3, 1876—93) критика Великої французької революції та якобінської диктатури.

1871 року спільно з Емілем Бутмі та іншими заснував Приватну школу політичних наук (Ecole Libre des Sciences Politiques, Paris).

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]