Іран
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Ісламська Республіка Іран |
|||||
|
|||||
| Девіз: «Esteqlāl, āzādī, jomhūrī-ye eslāmī» «Незалежність, Воля, Ісламська Республіка» |
|||||
| Гімн: ”بزغت من الافـق شمس الشرق،” (Сонце здіймається зі сходу) |
|||||
 |
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Тегеран 35°41′ пн. ш.; 51°25′ сх. д. |
||||
| Офіційні мови | Перська (фарсі) | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Державний устрій | Ісламська Республіка | ||||
| - Президент | Махмуд Ахмаді-Неджіяд | ||||
| - Прем'єр-міністр | Мохаммед Реза Ареф-Язді | ||||
| Незалежність | |||||
| - Ісламська Революція | 1 квітня 1979 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 1 648 195 км² (18-та) | ||||
| - Води (%) | 0.7 | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2006 р. | 70 472 846 (17-та) | ||||
| - Густота | 42/км² (158-та) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
| - Повний | 610,4 млрд. $ (19-та) | ||||
| - На душу населення | 8 900 $ (69-та) | ||||
| ІРЛП (2004) | ▲ 0.746 (середній) (96-та) | ||||
| Валюта | Іранський ріал (IRR) |
||||
| Часовий пояс | IRST (UTC+3.30) | ||||
| Домен Інтернет | .ir | ||||
| Телефонний код | +98 | ||||
Іран (Iran), Ісламська Республіка Іран Країна на південному заході Азії, що межує на півночі з Вірменією, Азербайджаном і Туркменістаном, на сході з Афганістаном і Пакистаном, на заході з Іраком, на північному-заході з Туреччиною, на півночі омивається Каспійським морем, на півдні і південному-сході — Перською затокою
площа 1648 тис. кв. км;
Населення 61,95 млн чол.(2001).
столиця Тегеран;
мови: фарсі (державна), курдська, турецька, арабська, англійська, французька;
Рельєф: плато, оточене горами, включаючи Ельбурс і Загрос, озеро Резайех, пустеля Дашт-Екавір; острови Абу-Муса, Великий і Малий Тунб у затоці.
Грошова одиниця — ріал.
Зміст |
[ред.] Географія
-
Дивись також: Природа Ірану та Геологія Ірану
Понад 4/5 тер. І. займають гори і високі нагір'я. В центрі країни розташоване Іранське нагір'я (вис. 1200 м), по його периферії — Іранські гори, до яких примикає вузька смуга Південно-Каспійської низовини. На тер. І. знаходиться частина Кура-Араксинської низовини та Горганська рівнина.
На заході підносяться гори Загрос, на сході — сильно розчленовані Східно-Іранські гори, на півночі — могутні дуги Ельбурса, на півдні — Макрана. Вздовж побережжя Каспійського моря, Персидської і Оманської заток витяглися вузькі смуги берегових низовин.
[ред.] Історія
Див. Історія Ірану.
[ред.] Недавня історія
Аятолла Хомейні повернувся в Іран із Франції в 1979, щоб створити ісламську державу, замінивши шаха.
У 1980—1988 була Ірано-іракська війна через спірну границю за течією Шатт-ель-Араб. Аятолла Хомейні присудив до смерті Салмана Рушді в 1989 за книгу «Сатанинські вірші». Умови миру з Іраком прийняті в 1990. У 1991 близько 1 млн. курдів прибуло в Іран, рятуючись від переслідування Саддамом Хусейном в Іраку після війни в Перській затоці.
[ред.] Державний устрій та політика
Іран — ісламська республіка. У лютому 1979 р. в результаті антимонархічної революції був повалений шахський режим. Революцію очолив релігійний вождь шиїтів аятола Рухолла Мусаві Хомейні. З 1 квітня 1979 р. країна стала офіційно називатися Ісламська Республіка Іран.
В країні діє конституція, затверджена на всенародному референдумі 2-3 грудня 1979 року, з наступними поправками.
За конституцією, державна влада здійснюється незалежними одна від іншої законодавчою, виконавчою, судовою гілками влади, що знаходяться під контролем політичного і духовного Керівника ІРІ, якого призначає виборний орган — Збори експертів. Цей пост може займати тільки богослов.
Нинішній Керівник Ісламської Республіки Іран — Аятола Сейєд Алі Хаменеї, обраний Радою старійшин 4 червня 1989 року після смерті аятоли Р. М. Хомейні.
Після поста Керівника ІРІ вищою посадовою особою в країні є президент. Президент обирається прямим і таємним голосуванням терміном на 4 роки. Допускається переобрання президента на другий (але не більше) термін. З червня 2005 року президентом Ірану є Махмуд Ахмадінеджад (Mahmoud Ahmadinejad).
Законодавчу владу в країні здійснюють Збори ісламської ради (меджліс) у складі 270 депутатів, які обираються прямим і таємним голосуванням терміном на 4 роки. Голова меджлісу — Мехді Кяррубі.
Конституцією також передбачена Конституційна рада старійшин, відомий як «Рада хранителів конституції», що має владу як приймати, так і відкидати резолюції Асамблеї. Асамблея експертів є другим ісламським закладом, що відповідає за обрання лідера у випадку, якщо нині діючий лідер не в змозі вести управління чи необхідно замінити 25 останов (провінцій), які управляються остандарами (генерал-губернаторами).
Виконавча влада належить президентові й уряду. Президент формує уряд і відповідає за його діяльність перед Керівником ІРІ і меджлісом, призначає віце-президентів.
[ред.] Економіка
Іран — аграрно-індустріальна країна з розвинутою нафтовою промисловістю. Основні галузі: нафтова і нафтопереробна, текстильна, цементна, конструкційних матеріалів, харчова, металообробна, чорна і кольорова металургія. В структурі промисловості І. провідне місце займає гірничодобувна промисловість, яка, зокрема, забезпечує високий рівень прибутків від експорту нафти. Транспорт: автомобільний, залізничний, морський, повітряний. Гол. мор. порти в Персидській затоці: Хорремшехр, Бендер-Хомейні, Бушир, Харк (нафтовий термінал), Абадан, Бендер-Махшехр і Чахбехар в Аравійському морі. На Каспійському м.: Ензелі, Ноушехр. Навігація здійснюється по оз. Урмія і р. Карун, яка через Шатт-ель-Араб сполучається з Персидською затокою.
Майже 40 % підприємств обробних галузей зосереджені в Тегерані. Важливими промисловими центрами є також Ісфахан (текстильна промисловість і чорна металургія), Тебріз (машинобудування, в тому числі важке), Казвін і Саве (різні галузі легкої індустрії), Решт (електротехнічна і електронна промисловість), Ерак (виплавка алюмінію і машинобудування), Ахваз (машинобудування і металообробка), Шираз (нафтохімічна і електронна промисловість), Абадан і Бендер-Хомейні (нафтохімія і нафтопереробка).
В середині 1990-х рр. сільське господарство давало приблизно 29-30 % ВВП. Важливе місце в економіці Ірану займають традиційні кустарні промисли і ремесла, зокрема килимарство. Експорт килимів істотно скоротився через припинення їх збуту в США і конкуренції виробників інших країн.
[ред.] Культура
Культура Ірану суміш доісламістської та ісламістської культур. Витоки іранської культури, мабуть, йдуть із Центральної Азії. Андронівська культура третього тисячоліття до Різдва Христового розглядається як пракультура для іранців. На Близькому Сході та в Центральній Азії іранська культура завжди мала сильний вплив, перська мова вважалася мовою інтелектуалів впродовж двох останніх тисячоліть, а перед тим, відповідно, мова та культура народів, які заселяли цю територію. В епоху Сассанідів іранська культура мала сильний вплив на формування культур Китаю, Індії та римської цивілізації. Цей вплив відіграв значну роль у формуванні як азійського так і європейського середньовічного мистецтва. Пізніше цей вплив перенісся в ісламський світ. Більшість із того, що нині відоме як ісламська наука: філологія, література, юриспруденція, філософія, медицина, архітектура й природознавство ґрунтуються на запозиченнях із Сассанідської Персії.
Після ісламізації Ірану в культуру країни вписалися ісламські ритуали. Найзначнішим із них є траур за загиблими в битві при Карбалі, якого дотримуються більшість іранців, включно з вірменами й зороастрійцями. Щоденне життя в Ірані переплелося з традиціями шіітського ісламу, а мистецтво, література, архітектура нагадують про глибокі національні традиції ширшого світосприйняття. 21 березня, на початку весни, іранці святкують іранський новий рік (Навруз). Це свято відзначають також в Афганістані, Азербайджані, Узбекистані, Туркменістані, Таджикистані, Казахстані, Іраку, а також курди в Туреччині.
[ред.] Див. також
|
|
||
|---|---|---|
| Країни-члени |  Казахстан •  Киргизстан •  КНР •  Росія •  Таджикистан •  Узбекистан |
 |
| Країни-спостерігачі |  Індія •  Іран •  Монголія •  Пакистан |
|
 |
Це незавершена стаття з географії Ірану. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
