Іригатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ірига́тор (інколи, гідромасажер[1]) — це пристрій сангігієни, призначений для догляду за ротовою порожниною. Застосовується для очищення міжзубного простору та зубоясневої складки. Міцний пульсувальний тиск води масажує ясна та всю ротову порожнину, поліпшуючи кровообіг.

Спеціальний пристрій насадки дозволяє струменю води досягти області, недоступної при чищенні звичайною зубною щіткою чи ниткою. Іригатор особливо необхідний та зручний для догляду за протезами зубів, коронками та різного виду зубними апаратами (включаючи апарати виправлення прикусу).

Види[ред. | ред. код]

  • Стаціонарний
  • Мобільний (портативний):
    • дротовий
    • бездротовий

За кількість потоків:

  • Одноструменевий
  • Багатоструменевий

За характером потоку:

  • Пульсувальний струмінь
  • Постійний струмінь

Використання[ред. | ред. код]

Найчастіше, у медицині, іригатор застосовують у стоматології: підійде для профілактики здоров'я зубів і ясен. Стоматологи рекомендують його для вагітних для уникнення гінгівіту (що може призвести до передчасних пологів).[джерело?] Стане в пригоді для тих, у кого брекет-системи, імпланти, так само для більш якісного догляду для очищення ротової порожнини.

Також застосовують іригатори:

Історія виникнення[ред. | ред. код]

Перший іригатор для ротової порожнини був розроблений в 1962 році зубним лікарем і інженером з містечка Форт-Коллінс. З тих пір було виконано понад 50 наукових

досліджень іригаторів. Прилад був протестований і показав ефективність у випадках пародонтиту, а також гінгівіту, діабету, ортодонтичних пристосувань, коронок і імплантатів.

Найбільш наочним ефектом застосування іригатора для порожнини рота є надзвичайно ефективна терапія кровотеч і гінгівіту. Недавні дослідження показали, що іригатор перевершує зубну нитку як в зниженні кровотечі, так і в зменшенні зубного нальоту.

Систематичний огляд 2008 року вказує на те, що застосування іригатора разом з зубною щіткою не дає переваги у вигляді зменшення зубного

нальоту, однак може поліпшити здоров'я ясен. В ході дослідження, проведеного в Південно-Каліфорнійському університеті, було виявлено, що секундна обробка пульсувальною водою (при 1200 пульсаціях в хвилину) при середньому тиску (490 кПа) видаляє 99,9% зубного нальоту біоплівки оброблених ділянок. Клінічна ефективність була показана при використанні середніх параметрів потужності і вище.[5][6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Роль засобів гігієни в профілактиці хвороб пародонта Полтава – 2019. (С.3,6)
  2. Невідкладна хірургія. Підручник для студентів VI курсів медичних факультетів медичних вузів: / Авт. кол.: В. В. Бойко, В. М. Лісовий, В. А. Капустник, Л. Й. Гончаренко, І. А. Тарабан, В. В. Макаров та ін. [Архівовано 2022-03-27 у Wayback Machine.]; під ред. В. В. Бойка; В. М. Лісового — Харків, «НТМТ», видавництво, 2019. — 514 с. ISBN 978-617-578-116-6 (С.68,78-79)
  3. Скалозуб О. Словник чужомовних слів, виразів і приповідок, що вживаються в українській мові. — Видавництво «Рекорд». — Коломия, 1933. — 480 с. (С.145)
  4. Svoboda, Elizabeth (31 серпня 2009). In Tonsils, a Problem the Size of a Pea. The New York Times. Процитовано 8 січня 2011.
  5. Gorur, A; Lyle, DM; Schaudinn, C; Costerton, JW (2009). Biofilm removal with a dental water jet. Compendium of Continuing Education in Dentistry. 30 Spec No 1: 1—6. PMID 19385349.
  6. Benefits of water flossing. Oralglow.com. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 4 серпня 2017.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]