Іригація
Іригація або зрошування (англ. Irrigation) — підведення води на поля, що відчувають нестачу вологи, і збільшення її запасів у шарі ґрунту, де знаходяться коріння рослин, з метою збільшення родючості ґрунту. Іригація є одним з видів меліорації. Зрошування покращує постачання корінню рослин вологи і живильних речовин, знижує температуру приземного шару повітря і збільшує його вологість.
Зміст |
[ред.] Способи зрошування
До основних способів зрошування відноситься:
- традиційне зрошування — поливання по борознах водою, що подається насосом або із зрошувального каналу;
- дощування — розбризкуванням води із спеціально прокладених труб;
- аерозольне зрошування — зрошування найдрібнішими краплями води для регулювання температури і вологості приземного шару атмосфери;
- підґрунтове зрошування — зрошування земель шляхом подачі води безпосередньо до зони ґрунту, де знаходиться коріння рослин;
- лиманове зрошування — глибоке одноразове весняне зволоження ґрунту водами місцевого стоку.
[ред.] Негативні наслідки
Зрошувальне землеробство викликає цілу низку негативних екологічних наслідків. Головними з них є:
- іригаційна ерозія;
- накопичення агроіррійного культурного горизонту ґрунтів;
- вторинне засолення ґрунтів;
- заболочування ґрунтів;
- забруднення поверхневих і підземних вод;
- обміління річок;
Вторинне засолення - головний наслідок зрошення земель в умовах аридного клімату. Воно пов'язане з підйомом мінералізованих ґрунтових вод до земної поверхні. Ґрунтові води, що містять солі, починають при цьому інтенсивно випаровуватися, в результаті чого ґрунт насичується надмірною кількістю солей. Гостра екологічна проблема зрошуваного землеробства - забруднення поверхневих та грунтових вод. Це результат поливу угідь і використання води для розсоленням грунтів. Більшість річок, води яких використовуються для зрошення мають мінералізацію 0,2-0,5 г/л. В даний час їх мінералізація зросла в 10 разів, що привело до зростання вторинного засолення. Проблеми засолення грунтів і вод поглиблюються застосуванням мінеральних добрив.
[ред.] Іригація за країнами
- Детальніше у статті Список країн за площею іригації ґрунтів
Площа зрошувальних земель в окремих країнах світу (кінець 1990-х років), млн. га
| Країна | Площа | Країна | Площа |
|---|---|---|---|
| КНР | 44,4 | Японія | 3,3 |
| Індія | 42,1 | Іспанія | 3,1 |
| США | 18,1 | Італія | 3,3 |
| Пакистан | 16,1 | Єгипет | 2,6 |
| Росія | 5,7 | Бразилія | 2,5 |
| Індонезія | 5,3 | Аргентина | 1,7 |
| Мексика | 5,1 | Ірак | 1,7 |
| Узбекистан | 4,1 | Болгарія | 1,3 |
| Румунія | 3,4 | ПАР | 1,2 |
[ред.] Дивіться також
[ред.] Посилання
- «Irrigation techniques». USGS. http://ga.water.usgs.gov/edu/irmethods.html. Процитовано 8 грудня 2005. (англ.)
- «The Irrigation Association». http://www.irrigation.org. Процитовано 8 грудня 2005. (англ.)
- Royal Engineers Museum (англ.)
- Міжнародна комісія по іригації і дренажу (ICID) (англ.)
- AQUASTAT — загальна інформація про іригацію (англ.)
