Фаріон Ірина Дмитрівна
| Ірина Дмитрівна Фаріон | |
 |
|
| Народився | 29 квітня 1964 (48 років) Львів, УРСР |
|---|---|
| Громадянство |  Україна |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Львівський державний університет ім. Івана Франка |
| Посада | депутат Львівської облради (2006) |
| Партія | ВО «Свобода» |
| Діти | донька Софія |
Іри́на Дми́трівна Фаріо́н (* 29 квітня 1964, Львів) — український мовознавець і політик. Кандидат філологічних наук, доцент НУ «Львівська політехніка», член Політради ВО «Свобода». Депутат Львівської обласної ради (з квітня 2006).
Зміст |
Життєпис
1987 року закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. 1996 року захистила кандидатську дисертацію і здобула ступінь кандидата філологічних наук. Нині працює на посаді доцента кафедри української мови інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка».
Квітень 2006 — кандидат у народні депутати України від ВО „Свобода“, № 3 в списку. На час виборів: доцент кафедри української мови Національного університету «Львівська Політехніка», член ВО „Свобода“. Вересень 2007 — кандидат у народні депутати України від ВО „Свобода“, № 3 в списку.
Від 2005 року є членом Всеукраїнського об'єднання «Свобода». На виборах до Львівської обласної ради 2006 року була обрана депутатом Львівської обласної ради. Також Ірина Фаріон є членом Політради ВО „Свобода“. На Виборах до Львівської обласної ради 2010 перемогла у мажоритарному окрузі міста Львова, здобувши найвищий результат підтримки серед усіх мажоритарників Львівщини — 33%.
Науковий доробок нараховує чотири монографії, 200 наукових статей. Упродовж 1998—2004 років очолює мовну комісію «Просвіти» НУ «Львівська політехніка», є членом наглядової ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, від 1998 року — ініціатор та організатор щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів «Мова — твого життя основа». 2004 року стала лауреатом премії імени Олекси Гірника. Фаріон публічно виступає на захист пам'яті Степана Бандери[1], єдності українського сходу і заходу, спираючись на державницьке мислення [2].
Громадська діяльність
- 18 травня 2010 року на сесії Львівської обласної ради Ірина Фаріон звернулася до освітян, студентів, школярів та їхніх батьків із закликом «бойкотувати і не приймати освітніх колоніальних починань прокремлівської влади; берегти духовну основу української незалежності — мову як спосіб мислення нації та історію як її свідомість та пам'ять; активно здійснювати національне виховання; повсякчас найрізноманітнішими формами та методами демонструвати свою українськість». [3][4]
- 15 лютого 2010 звернулася з відкритим листом до новообраного Президента України Віктора Януковича з приводу загроз державному статусові української мови[5]. Невдовзі, 22 лютого, Ірина Фаріон звернулася з подібним листом-застереженням до Верховної Ради України[6].
- 19 лютого 2010 року в рамках акції «Утверджуймо державну мову!» проводила заняття, присвячене проблемі національної ідентичності, у дитячому саду № 67 міста Львова. Під час заняття в різкій формі засудила русифікацію українських імен[7]. Того ж дня невідомі розмістили відеозапис виступу Фаріон в Інтернеті на сайті YouTube.[7][8] Подія набула розголосу у ЗМІ та викликала неоднозначні відгуки.[9][10] Зокрема, народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко звернувся до Генерального прокурора України з проханням притягнути Ірину Фаріон до кримінальної відповідальності за статтею 161 Карного кодексу України (щодо дискримінації дітей за мовною та національною ознакою)[11], а Українська народна партія засудила виступ Фаріон як провокацію проти української мови[12]. З іншого боку, голова партії «Свобода» Олег Тягнибок виступив на захист однопартійця Фаріон[13].
- 22 лютого 2011 року на сесії Львівської облради виступила з проектом рішення вимоги відставки міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника. Від імені трьох голів обласних рад — Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської — звернення надіслано Президентові України
Родина
Виховує дочку Софію.
Основні праці
- Д. Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини наприкінці ХVІІІ — початку ХІХ століття (з етимологічним словником) / НАН України ; Інститут народознавства. — Л. : Літопис, 2001. — 371с. — Бібліогр.: с.361-370. — ISBN 966-7007-30-2*.
- Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця ХVІІІ- початку ХІХ ст. (прізвищеві назви): Дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський держ. ун- т ім. І.Франка. — Львів, 1996. — 237л.+додат.213л.
- Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII- початку XIX ст. (прізвищеві назви): Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський держ. ун-т ім. Івана Франка. — Львів, 1996. — 22с.
- Мова- краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ- середині ХІХ ст. / Національний ун-т «Львівська політехніка» — Л. : Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2007. — 168с. — Бібліогр.: с. 159—167. — ISBN 978-966-553-5*86-7.
- Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець. Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму. — Л. : Свічадо, 2007. — 136с. — Бібліогр.: с. 96-100. — ISBN 978-966-395-121-8.
- Правопис — корсет мови?: Український правопис як культурно-політичний вибір / Роман Скиба (іл.). — Л. : Монастир Свято-Іванівська Лавра; Видавничий відділ «Свічадо», 2004. — 115с. : іл. — ISBN 966-561-328-6.
- Правопис-корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір / Роман Скиба (художн.). — 2. вид., випр. і доп. — Л. : Свічадо, 2005. — 120с. : іл. — ISBN 966-8744-16-0.
- Мовна норма: знищення, пошук, віднова (Науково-навчальне видання): [монографія]. Вид. 2-ге, доп. — Івано-Франківськ, Місто НВ, 2010. — 336 с. + компакт-диск. — ISBN 978-966-428-138-3.
- Афоризми та сентенції Юрія Іллєнка. Криниця для спраглих / Автор ідеї, укладач та літературний редактор Ірина Фаріон. Співтворці укладання Людмила Іллєнко, Пилип Іллєнко, Андрій Іллєнко. — Івано-Франківськ, 2010. — 160 с.
- Степан Бандера — практик, теоретик, містик націоналістичного руху. Лекція Ірини Фаріон з нагоди столітнього ювілею Провідника. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. — 32 с. + компакт-диск. — ISBN 978-966-428-123-9
Примітки
- ↑ Ірина Фаріон про Бандеру - ч.1 YouTube
- ↑ Віддзеркалення 23.12.09 (Ірина Фаріон у Харкові) ч.1 YouTube
- ↑ Ірина Фаріон закликає українців відстояти духовну основу української незалежності
- ↑ Ірина Фаріон: Усередині країни оголошено війну з українським духом
- ↑ Відкритий лист Ірини Фаріон Вікторові Януковичу
- ↑ Ірина Фаріон звернулася до Верховної Ради України
- ↑ а б в Фаріон ставить дитсадок на вуха [YouTube]. Перевірено 26 лютого 2010. “Оленка, яка красуня, ніколи не будь Альоною. Бо якщо ти станеш Альоною, дитиночко, то потрібно пакувати валізи і виїжджати до Московії… …Ніколи не називайте Марічку «Маша», бо Маша — форма не наша. Нехай їде туди, де Маші живуть. У нас вона повинна бути Марічкою. …Якщо хтось раптом Петрика назвав «Петєю», то він не український хлопчик і має звідси забратися…”
- ↑ а б Фаріон рулить у дитячому садочку [YouTube]. Перевірено 26 лютого 2010.
- ↑ http://www.segodnya.ua/news/14117206.html
- ↑ http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2010/02/18/40583/
- ↑ ГПУ просят завести дело против последовательницы Тягнибока за унижение детей (рос.)
- ↑ «В УНП вважають «Свободу» провокаторами». 23 лютого 2010. http://www.unp.ua/ua/bodycomments/26722.htm. Процитовано 26 лютого 2010.
- ↑ Олег Тягнибок (24 лютого 2010). «Момент істини: українофоби і хруні проти української мови». http://blogs.pravda.com.ua/authors/tiahnybok/4b852bebe6eed/.
Джерела і посилання
- Ірина Фаріон: Мені кров зцідити свою чи що? // Україна молода. — 2010. — 5 березня.
- Лідери партії «Свобода» (svoboda.org.ua)
- Дані на на dovidka.com.ua
|
|||||
