Фаріон Ірина Дмитрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ірина Фаріон)
Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття захищена від незареєстронваих та непідтверджених користувачів.
 Редагування цієї статті незареєстрованими чи непідтвердженими користувачами є забороненим на даний момент.
Дивіться правила захисту сторінок та журнал захисту для детальнішої інформації. Якщо ви не можете редагувати цю статтю і бажаєте внести зміни, то ви можете зробити запит на редагування, обговорити зміни на сторінці обговорення, зробити запит на зняття захисту, ввійти в систему або зареєструватися.
Ірина Дмитрівна Фаріон
Вп Ірина Фаріон.JPG
Народилася 29 квітня 1964(1964-04-29) (49 років)
Львів, УРСР
Громадянство Україна Україна
Національність Українка
Діяльність політик
Alma mater Львівський державний університет ім. Івана Франка
Посада Народний депутат України (2012)
Партія ВО Свобода (2005-дотепер)
Конфесія Українська греко-католицька церква
Діти донька Софія
Україна Народний депутат України
7-го скликання
ВО «Свобода» 12 грудня 2012 —

Іри́на Дми́трівна Фаріо́н (* 29 квітня 1964, Львів) — український політик та мовознавець. Член Політради ВО «Свобода», Народний депутат України сьомого скликання[1]. Кандидат філологічних наук, доцент НУ «Львівська політехніка».

Зміст

Життєпис

1987 року закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. 1996 року захистила кандидатську дисертацію і здобула ступінь кандидата філологічних наук. Нині працює на посаді доцента кафедри української мови інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка».

Від 2005 року є членом Всеукраїнського об'єднання «Свобода».

Квітень 2006 — кандидат у народні депутати України від ВО «Свобода», № 3 в списку. На час виборів: доцент кафедри української мови Національного університету «Львівська Політехніка», член ВО «Свобода». Вересень 2007 — кандидат у народні депутати України від ВО «Свобода», № 3 в списку.

На виборах до Львівської обласної ради 2006 року була обрана депутатом Львівської обласної ради. Також Ірина Фаріон є членом Політради ВО «Свобода». На Виборах до Львівської обласної ради 2010 перемогла у мажоритарному окрузі міста Львова, здобувши найвищий результат підтримки серед усіх мажоритарників Львівщини — 33%.

Науковий доробок нараховує чотири монографії, 200 наукових статей. Упродовж 1998–2004 років очолює мовну комісію «Просвіти» НУ «Львівська політехніка», є членом наглядової ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика, від 1998 року — ініціатор та організатор щорічного мовно-мистецького конкурсу серед студентів та учнів «Мова — твого життя основа». 2004 року стала лауреатом премії імени Олекси Гірника. Фаріон публічно виступає на захист пам'яті Степана Бандери[2], єдності українського сходу і заходу, спираючись на радикальне мислення[3][недійсне посилання].

Громадська діяльність

Ірина Фаріон, 2012
  • 18 травня 2010 року на сесії Львівської обласної ради Ірина Фаріон звернулася до освітян, студентів, школярів та їхніх батьків із закликом «бойкотувати і не приймати освітніх колоніальних починань прокремлівської влади; берегти духовну основу української незалежності — мову як спосіб мислення нації та історію як її свідомість та пам'ять; активно здійснювати національне виховання; повсякчас найрізноманітнішими формами та методами демонструвати свою українськість».[4][5]
  • 19 лютого 2010 року в рамках акції «Утверджуймо державну мову!» проводила заняття, присвячене проблемі національної ідентичності, у дитячому саду № 67 міста Львова. Під час заняття в різкій формі засудила русифікацію українських імен[8]. Того ж дня невідомі розмістили відеозапис виступу Фаріон в Інтернеті на сайті YouTube.[8][9] Подія набула розголосу у ЗМІ та викликала неоднозначні відгуки.[10][11] Зокрема, народний депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко звернувся до Генерального прокурора України з проханням притягнути Ірину Фаріон до кримінальної відповідальності за статтею 161 Карного кодексу України (щодо дискримінації дітей за мовною та національною ознакою)[12], а Українська народна партія засудила виступ Фаріон як провокацію проти української мови[13]. З іншого боку, голова партії «Свобода» Олег Тягнибок виступив на захист однопартійця Фаріон[14].
  • 22 лютого 2011 року на сесії Львівської облради виступила з проектом рішення вимоги відставки міністра освіти, науки, молоді та спорту Дмитра Табачника. Від імені трьох голів обласних рад — Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської — звернення надіслано Президентові України
  • У травні 2008 в ефірі радіо «Ера FM» на запитання слухача про її ставлення до людей православної віри, парафіянам церкви Московського патріархату, заявила: "… структура, яка називає себе Московським патріархатом, нічого спільного не має з християнством. Це одна з найбільших загроз для вільного і самостійного розвитку України …[15]

Цитати

« Націоналісти сповідують дуже простий принцип – ідею утвердження власної нації. Інакше кажучи, це навіть не ідеологія, а закони природи. За такою моделлю європейські держави побудували свої країни на межі 18–19-х століть. На превеликий жаль, українці тоді цього не зробили, бо втратили свою державу в 14-му столітті. Це означає, що ми дуже відстали у своєму національному державотворенні і тому тепер швидко набираємо темп у національному будівництві.[16]  »
« У нас 14% українців, які вказали, що їхня рідна мова - російська, тобто мова окупанта. Це свідчить про страшну мутацію їхньої свідомості. Це 5 млн. українців-дегенератів. І їх треба рятувати... Тих, хто не знає української мови, посадять обов'язково[17]  »
« Господь судитиме нас не за нашими вчинками, а за нашими мотивами.[18]  »

Родина

Виховує дочку Софію.

Основні праці

  • Українські прізвищеві назви Прикарпатської Львівщини наприкінці XVIII — початку XIX століття (з етимологічним словником) / НАН України ; Інститут народознавства. — Л. : Літопис, 2001. — 371с. — Бібліогр.: с.361-370. — ISBN 966-7007-30-2*.
  • Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII- початку XIX ст. (прізвищеві назви): Дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський держ. ун- т ім. І.Франка. — Львів, 1996. — 237л.+додат.213л.
  • Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця XVIII- початку XIX ст. (прізвищеві назви): Автореф. дис… канд. філол. наук: 10.02.01 / Львівський держ. ун-т ім. Івана Франка. — Львів, 1996. — 22с.
  • Мова — краса і сила: Суспільно-креативна роль української мови в ХІ- середині XIX ст. / Національний ун-т «Львівська політехніка» — Л. : Видавництво Національного ун-ту «Львівська політехніка», 2007. — 168с. — Бібліогр.: с. 159–167. — ISBN 978-966-553-5*86-7.
  • Отець Маркіян Шашкевич — український мовотворець. Лінгвістичний феномен на тлі світового романтизму. — Л. : Свічадо, 2007. — 136с. — Бібліогр.: с. 96-100. — ISBN 978-966-395-121-8.
  • Правопис — корсет мови?: Український правопис як культурно-політичний вибір / Роман Скиба (іл.). — Л. : Монастир Свято-Іванівська Лавра; Видавничий відділ «Свічадо», 2004. — 115с. : іл. — ISBN 966-561-328-6.
  • Правопис-корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір / Роман Скиба (художн.). — 2. вид., випр. і доп. — Л. : Свічадо, 2005. — 120с. : іл. — ISBN 966-8744-16-0.
  • Мовна норма: знищення, пошук, віднова (Науково-навчальне видання): [монографія]. Вид. 2-ге, доп. — Івано-Франківськ, Місто НВ, 2010. — 336 с. + компакт-диск. — ISBN 978-966-428-138-3.
  • Афоризми та сентенції Юрія Іллєнка. Криниця для спраглих / Автор ідеї, укладач та літературний редактор Ірина Фаріон. Співтворці укладання Людмила Іллєнко, Пилип Іллєнко, Андрій Іллєнко. — Івано-Франківськ, 2010. — 160 с.
  • Степан Бандера — практик, теоретик, містик націоналістичного руху. Лекція Ірини Фаріон з нагоди столітнього ювілею Провідника. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2009. — 32 с. + компакт-диск. — ISBN 978-966-428-123-9

Примітки

  1. ↑ Картка народного депутата
  2. ↑ Ірина Фаріон про Бандеру — ч.1 YouTube
  3. ↑ Віддзеркалення 23.12.09 (Ірина Фаріон у Харкові) ч.1 YouTube
  4. ↑ Ірина Фаріон закликає українців відстояти духовну основу української незалежності
  5. ↑ Ірина Фаріон: Усередині країни оголошено війну з українським духом
  6. ↑ Відкритий лист Ірини Фаріон Вікторові Януковичу
  7. ↑ Ірина Фаріон звернулася до Верховної Ради України
  8. ↑ а б в Фаріон ставить дитсадок на вуха [YouTube]. Перевірено 26 лютого 2010. “Оленка, яка красуня, ніколи не будь Альоною. Бо якщо ти станеш Альоною, дитиночко, то потрібно пакувати валізи і виїжджати до Московії… …Ніколи не називайте Марічку «Маша», бо Маша — форма не наша. Нехай їде туди, де Маші живуть. У нас вона повинна бути Марічкою. …Якщо хтось раптом Петрика назвав «Петєю», то він не український хлопчик і має звідси забратися…”
  9. ↑ а б Фаріон рулить у дитячому садочку [YouTube]. Перевірено 26 лютого 2010.
  10. ↑ http://www.segodnya.ua/news/14117206.html
  11. ↑ http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2010/02/18/40583/
  12. ↑ ГПУ просят завести дело против последовательницы Тягнибока за унижение детей (рос.)
  13. ↑ «В УНП вважають «Свободу» провокаторами». 23 лютого 2010. Процитовано 26 лютого 2010. 
  14. ↑ Олег Тягнибок (24 лютого 2010). «Момент істини: українофоби і хруні проти української мови». 
  15. ↑ Виступ Ірини Фаріон на «Радіо Ера-FM» 20.05.08
  16. ↑ Ірина Фаріон: Було б кльово, якби Янукович став президентом в 2004 році
  17. ↑ Фаріон збирається саджати російськомовних у в'язниці
  18. ↑ http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/031697/

Джерела і посилання

q: Фаріон Ірина Дмитрівна у Вікіцитатах?
Commons-logo.svg Фаріон Ірина Дмитрівна на Вікісховищі?


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фаріон_Ірина_Дмитрівна&oldid=12534435