Ірмос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

І́рмос — (з грецької εἱρμός зв’язок, ланка, пісня)- у візантійських гімнах строфа, яка з’єднує біблейську піснь з християнськими гімнами іншого віршування, встановлюючи для них метрику наспіву на біблейську тематику. В VII ст. після появи канону, Ірмосом називали перший тропар кожної пісні канону. Ірмологійний спів, монодія – традиційний християнський духовний спів в Україні Ірмос це перша строфа в кожній з дев'яти пісень канону, в якій прославляються священні події або особи . Музично ірмоси підкоряються системі восмиголосся.

Ірмос служить зразком і по наспіву, і по ритмічній будові для тропарів: в тропарі повинно бути стільки ж строф і такої ж довжини і стільки ж музичних рядків, як в ірмосі. На недільному каноні хвалебні ірмоси чергуються в кожному гласі з молитовно-скорботними ірмосами. Хвалебні ірмоси охоплюють всю систему християнського віровчення і говорять про створення світу (переважно ірмос 3-й), Втіленні Сина Божого (в основному 4-й, іноді 4-й і 5-й, іноді і 3-й), про Церкву (3 -й або 4-й). Через образи пісень пророків Ісаї та Іони ірмоси висловлюють прагнення душі до світла Христову, в 6-м ірмоси містяться молитви про позбавлення від гріховної безодні і страждань. Ірмоси 1-й, 7-й і 8-й пісень присвячені також подіям Старого Завіту. 9-й ірмос у всіх канонах прославляє Богоматір. Богослужбові збірники (книги) ірмосів відомі з глибокої давнини.

Пісні Священного Писання в основу яких покладені ірмоси[ред.ред. код]

  1. Подячна пісня пророка Мойсея, після переходу євреїв через Червоне море. Ця подія - основа старозавітної Пасхи і прообраз новозавітної. Під царством фараона мається на увазі царство диявола і гріха, під Ізраїлем - християни, яких Господь Своїм воскресінням перевів від смерті до життя (Вих. 14, 21-15, 21).
  2. Зазвичай відсутня. Пісня ця спонукає до покаяння і за своїм настроєм відповідає дням Великого посту, в які ми повинні обмивати душу сльозами. Виконується 2-я пісня тільки в дні св. Чотиридесятниці, наприклад, є у Великому покаянному каноні преподобного Андрія Критського.
  3. Подячна пісня св. Анни, матері пророка Самуїла. Св. Анна дала обітницю Господу, віддати Йому сина свого, якщо в неї буде дитина. Пісня є її молитвою, коли вона віддала дитину служити Богу при священика Іллі. (1Цар. 2; 1-10). Символізує нашу подяку Господеві, бо без нього ми безплідні, як безплідна була св. Анна.
  4. Пророча пісня-молитва пророка Авакума (Ава. 3; 1-19), в якій він оспівує велич Господа, Його порятунок для нас.
  5. Молитва пророка Ісайї (Іс. 26, 9-19), який бачив пришестя Спасителя і загальне воскресіння.
  6. Молитва пророка Йони з черева кита (Іона 2; 2-10). Ми висловлюємо подяку Господу за те, що Він врятував нас, застряглих у гріхах. Живіт кита - образ пекла.
  7. і 8. Пісня трьох юнаків, вкинених в розпечену піч за відмову вклонитися ідолу і чудесно врятованих (Дан. 3; 19, 26-56; 3, 57-90). Піч - символ минулого, грішного життя, за що євреї були віддані під владу язичників.
9. Пісня Богоматері при зустрічі зі св. Єлисаветою: «Величає душа моя Господа ...» (Лк. 1; 46-55). Молитва Захарія, враженого німотою і знову здобувшого дар мови «Благословен Господь Бог Ізраїлів ...» (Лк. 1; 68-79).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. переклад зробив Петрущак Іван
Хрест Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.