Іродіада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іродіада (Поль Деларош)

Іродіада (* 8 р. до н. е. — † після 39 н. е.) — дочка юдейського принца Арістобула та його дружини Береніки, також внучка Ірода Великого та його другої дружини Маріамни. Іродіада відповідальна за усікновення голови Івана Хрестителя. Саломія, дочка Іродіади, за її намовленням спонукала Ірода Антипу відрубати голову Івану Хрестителю.

Молоді роки[ред.ред. код]

Батько Іродіади через можливий заговір проти його батька Ірода Великого був страчений. ЇЇ мати Береніка після смерті чоловіка переїхала до Рима. Напевно там і провела свою юність Іродіада.

Шлюб з Іродом Антипою та страта Івана Хрестителя[ред.ред. код]

Іродіада мала свій перший шлюб із Іродом Боетом, сином Ірода Великого та водночас її рідним дядьком. У цьому шлюбі і була народжена Саломія. Ірод Боет не був згаданий у заповіті Ірода Великого († 4 р. до н. е.) та жив приватним життям за що і отримав назву Боетос — Безземельний. Таким чинам це міг бути привід для Іродіади розпочати зв'язок з її єдинокровним братом Іродом Антипою, основним спадкоємцем Ірода Великого. Ірод Антипа виганяє свою дружину, дочку царя набатеїв Арети та одружується на Іродіаді. За ці дії він попадає під нищівну критику Івана Хрестителя. Ірод Антипа ув'язнює Івана Хрестителя, а його розлючена дружина Іродіада використовуючи можливість домагається в Антипи за допомогою Саломії страти Івана (Мт. 14:1-12, Мр. 6:14-19, Лк. 9:7-9). Скривджений тесть і цар набатеїв Арета IV, за скоєне безчестя пішов війною на Антипу та розбив його військо.

Вислання у південну Галію[ред.ред. код]

У 37 році брат Іродіади — Ірод Агріппа I, який все страждав від недостачі грошей, та завдяки добрим зв'язкам з Римом, отримує від імператора Калігули царство Юдею у своє правління. Іродіаді це не дає спокою і вона заставляє свого чоловіка також просити в Риму царський трон. Антипа пробував вже один раз отримати царську корону, пробує це знову і їде у Рим. Однак і тут замість отримати підвищення він попадає у немилість, його знято з поста тетрарха і заслано у 39 році у південну Галлію разом з Іродіадою, де вони очевидно і померли.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Йосип Флавій. Юдейські старожитності. розд. 18, гл. 5 (рос.)