Ірод Агріппа I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ірод Агріппа I з «Promptuarii Iconum Insigniorum»

Ірод Агріппа I (Marcus Julius Agrippa, Агріппа Великий[1], * 10 рік до н. е. — †44 р.) — цар Юдеї з 37 по 44 рік н. е.

Походження[ред.ред. код]

Ірод Агріппа I син Арістобула і його дружини Береніке та онук Ірода Великого, народився в 10 році до н. е. Його братом був Ірод Халкідський - пізніше цар халкідського царства. Його іншим братом був Арістобул, одружений пізніше на дочці царя Емеси Сапсігерамоса ІІ.

Біографія[ред.ред. код]

Ірод Агріппа I виховувався в Римі разом з сином імператора Тіберія — Друзом молодшим та майбутнім імператором Клавдієм. Таким чином він мав добрий доступ до імператорського двору в Римі. Ірод Агріппа I завів дружбу з різними членами імператорської сім'ї. Одним з них був Гай, відоміший як Калігула, який став імператором в 37 році н. е. Звиклий до марнотратного життя, він розтратив маєток, який дістався йому від матері і був змушений після смерті свого приятеля Друза (23 р.) повернутися в Юдею, розділену тоді на кілька князівств під правлінням нащадків Ірода в якості римських ставлеників, прийняти свою посаду у свого шурина Антипи, князя галилейського. Але на цій посаді він довго не втримався. Агріппа наробив багато боргів (він одній римські скарбниці був винен 40000 динаріїв). У 35/36 р. за фінансової допомоги Александра Алабарха він зважився повернутися в Рим, щоб знову випробувати там щастя. Спочатку щастя йому не посміхалося. Унаслідок одного необережного відгуку проти Тиберія він був кинутий до в'язниці, де і залишався до смерті Тіберія. При Калігулі (37 р н. е.) він не тільки повернув свою свободу, а й отримав милостей. Калігула проголосив Агріппу І царем Ітуреї, землі Трахонітської і Авіліеї, тобто наділив його колишніми володіннями тетрарха Филипа провінції Батанею і Трахонею, до яких згодом додав ще і землі вигнаного в 39 році Ірода Антипи — Галілею і Перею. Агріппа ще перебував у Римі, коли в 41 році н. е. був убитий Калігула. За деякими повідомленнями, Агріппа грав не останню роль при врегулюванні кризи що послідувала за цими подіями. Він брав безпосередню участь в переговорах між римським сенатом і Клавдієм, ще одним його впливовим другом. У результаті Клавдія проголосили імператором, і так вдалося запобігти громадянській війні. Щоб віддячити Агріппі за його посередництво, Клавдій розширив його царські володіння, подарувавши йому Юдею і Самарію, які перебували в підпорядкуванні римських прокураторів з 6 року н. е. Так Агріппа став правити такою ж за розміром територією, що й Ірод Великий. Столицею царства Агріппи був Єрусалим, де він здобув прихильність релігійних керівників. Він ретельно дотримувався юдейського закону і традицій. Проте всі його твердження, що він служить Богу були марні, тому що він влаштовував гладіаторські бої і язичницькі вистави в театрі.

Смерть[ред.ред. код]

Але Агріппа царював недовго. У 44 році н. е. на бенкеті в Кесарії він раптово захворів і помер у віці 54 років. Його смерть згадана у Діях Апостолів, що відіграє велику роль у хронології новозавітніх подій:

Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром. А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував. А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської. Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив. А натовп кричав: Голос Божий, а не людський! І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер…Слово ж Боже росло та помножувалось. (Дії 12:18-24)

Потомство[ред.ред. код]

Ірод Агріппа I мав із своєю дружиною Кіпрос сина — Ірода Агріппу II, який по смерті свого батька був ще замолодий для правління царством. Через це Юдею перетворили знову на римську провінцію якою управляли римські прокуратори. Лише у 48 році по смерті його дядька Ірода II в Єрусалимі Агріппі II було доручено верховне спостереження над храмом, право призначення первосвящеників і царські почесті. У 53 році Агріппа II отримав у володіння території колишньої Філіппської тетрархії. По смерті Клавдія (54 р.) імператор Нерон додав до його володінь частину Галілеї з головним містом Тівберіада.

Крім сина Ірод Агріппа I мав дві дочки. Одна з них Береніка була дружиною сина Юлія Александра, потім дружиною її дядька Ірода Халкійського і коханкою імператора Тита. Друга донька Друзілла стала дружиною прокуратора Юдеї Марка Антонія Фелікса.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Ірод Агріппа I на livius.org (англ.)