Іррадіація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Black and white squares.jpg

Іррадіація (лат. irradio - висвітлюю променями) - в оптиці - явище зорового сприйняття людиною тривимірних об'єктів плескатих фігур на контрастному тлі, при якому відбувається оптичний обман зору, який полягає в тому, що предмет спостереження здається іншого розміру, ніж насправді. Описана Германом Гельмгольцем в 1867 році[1]

Така ілюзія виникає при спостереженні світлих фігур або об'єктів на чорному тлі й навпаки. Ця ілюзія виникає через недосконалість аналізу людським головним мозком інформації, отриманої від органів зору.

Наочний приклад оптичної іррадіації видно на картинці справа. Вдивіться в чорний квадрат на білому тлі й білий квадрат на чорному фоні. Білий квадрат здається більшого розміру, ніж чорний. Це оптична ілюзія. Насправді квадрати однакового розміру. Також, у деяких людей при спостереженні за білим квадратом, може виникнути ілюзія "світіння" квадрата (ніби сторони квадрата захоплюють додаткову площу фону по його периметру).

Оптична іррадіація вивчена недостатьо. Всі висновки та судження вчених побудовані тільки на дослідних даних, одержаних при наукових дослідженнях явища оптичної ілюзії. Однак, через недосконалість сучасних медичних і наукових засобів вивчення, зрозуміти фізіологічну природу оптичної іррадіації наразі неможливо.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Hermann von Helmholtz, Handbook of Physiological Optics (J. P. C. Southall, Trans. 3rd ed.), New York (1910, 1962), Dover