Ірулегюї
| Ірулегюї Irouléguy |
|
|---|---|
| Країна |  Франція |
| Регіон | Аквітанія |
| Атлантичні Піренеї | |
| Округ | Байонна |
| Кантон | Сент-Етьєнн-де-Баїгоррі |
| Код INSEE | 64274 |
| Поштові індекси | 64220 |
| Координати | |
| Висота | 166 - 810 м.н.р.м. |
| Площа | 9,38 км² |
| Населення | 323 (2009-01-01) |
| Густота | 34,43 ос./км² |
| Розташування | |
  |
|
| Влада | |
| Мер Мандат |
Jacques Irume 2008-2014 |
| - | |
Ірулегюї́, Ірулеґюї (фр. Irouléguy) — муніципалітет у Франції, у регіоні Аквітанія, департамент Атлантичні Піренеї. Населення — 323 осіб (2009)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 700 км на південний захід від Парижа, 195 км на південь від Бордо, 80 км на захід від По.
Зміст |
[ред.] Демографія
Динаміка населення (INSEE ):
Pозподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 164 | 36 | 4 | 48 | 56 | 20 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 154 | 24 | 8 | 51 | 43 | 16 | 12 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
[ред.] Економіка
У 2007 році серед 195 осіб у працездатному віці (15-64 років) 151 була активна, 44 — неактивні (показник активності 77,4%, у 1999 році було 72,5%). З 151 активної працювало 150 осіб (71 чоловік та 79 жінок), безробітних було 1 (1 чоловік та 0 жінок). Серед 44 неактивних 12 осіб було учнями чи студентами, 25 — пенсіонерами, 7 були неактивними з інших причин[4].
У 2008 році у муніципалітеті числилось 122 оподатковані домогосподарства у яких проживало 319 осіб, медіана доходів виносила 17 536 євро на одного особоспоживача[5].
[ред.] Галерея зображень
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ «Кількість населення у 2009 році». INSEE. http://insee.fr/fr/ppp/bases-de-donnees/recensement/populations-legales/departement.asp?dep=64&annee=2012#dep_I. Процитовано 30 січня 2012.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ «Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006]» (фр.). INSEE. http://www.insee.fr/fr/themes/detail.asp?reg_id=99&ref_id=pop-sexe-age-quinquennal. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ «Emploi et population active 1999 et 2007 [Зайнятість та активність населення у 1999 і 2007]» (фр.). INSEE. http://www.insee.fr/fr/themes/detail.asp?reg_id=99&ref_id=base-cc-emploi-pop-active. Процитовано 5 травня 2011. (наближені дані, у 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ «Revenus fiscaux des ménages en 2008 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2008 році]» (фр.). INSEE. http://www.insee.fr/fr/themes/detail.asp?reg_id=99&ref_id=base-cc-rev-fisc-loc-menage. Процитовано 25 травня 2011. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
