Іршава

Іршава
Герб Іршави
Іршава на мапі району
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Закарпатська область
Район/міськрада	Іршавський район
Код КОАТУУ	2121910100
Засноване	1341 рік
Статус міста	з 1982 року
Населення	9 166 (01.01.2011)
Площа	19.80 км²
Густота населення	462.9 осіб/км²
Поштові індекси	90100
Телефонний код	+380-3144
Координати	048.317 0023.03848°19′02″ пн. ш. 23°02′15″ сх. д.48.317222° пн. ш. 23.0375° сх. д. 48.317222, 23.0375
Висота над рівнем моря	130 м
Водойма	Річки: Іршавка, Синявка
Відстань
Найближча залізнична станція	Іршава
Міська влада
Адреса	90100, Закарпатська обл., Іршавський р-н, м.Іршава, пл.Народна,2
Веб-сторінка	Іршавська міська рада
Міський голова	Бобик Степан Степанович

Іршáва (укр. Іршава, русин; Иршава, угор. Ilosva, словац. Iršava, чеськ. Iršava, їдиш ארשעווע, нім. Irschawa, пол. Irszawa, рум. Iloșva ) — місто (város, варош) районного значення в Закарпатській області, адміністративний центр Іршавського району. Займає перше місце по густоті і населенню у районі. Місто розташоване у передгір'ї Карпат, на обох берегах ріки Іршавка (притоки Боржави), із всіх сторін оточене горами, височинами і лісами.

Історія

Іршава та її околиці були заселені ще з давнини.

Іршава — старовинне місто гніздо сім'ї Ілошваї.

Перша письмова згадка про Іршаву датована 1341 роком. Іршавою та її околицями володіли феодали Ілошваї, в 1460 році вони отримали на ці землі грамоту від угорського короля. Угорські джерела пов'язують сімейство Ілошваї з київськими князями (за офіційними родоводом, нащадків «руського князя Татомира де Ілошво») і називають їх «русинськими князями». В 1458 р. під час міжусобиць Іршаву було спалено та пограбовано. Від династії Ілошваї і пішла назва Ілошва, яке поступово перейшло в Іршава. Ще одна версія походження назви Іршава - від річки Іржава що протікає через місто (у той час вона була кольору іржі, звідси й назва). Зараз ця річка називається Іршавка.

З XIX ст. — центр Верховинського повіту Березького комітату. У середині XIX ст. поселення мало власну печатку з такою символікою (гербом): дерево, біля якого стоїть селянин, що тримає в правій руці три риби. Хоч зараз Іршава має населення більше 10 тисяч, кілька століть тому в Іршаві нараховувалося близько 100 дворів. У період війни 1703-1711 рр. під проводом Ференца II Ракоці Ірашавщіна була одним з районів військових дій. У повстанських загонах билося близько 100 жителів селища.

В кінці XIX століття тут побудовано млин та лісопилку, з’явилося поштове відділення.

На початку XX століття в Іршаві було близько 300 будинків, населення 1315 чоловік. В 1916 році побудовано вузькоколійку між Береговом Іршавою та Кушницею (див. Боржавська вузькоколійна залізниця). До нашого часу вціліла тільки частина цієї вузькоколійки. Тут щоденно курсує потяг сполученням Іршава — Хмільник — Виноградів.

Перед Другою світовою війною Іршава деякий час входила до складу Чехословаччини.

20-30 рр. ХХ ст. в Іршаві було декілька млинів, один з них водяний, кузні, лісопилка, цех з переробки льону, магазини, корчми, ресторан, школи, дитсадок та приватні лікарні.

У 1921 році тут містився окружний комітет компартії Чехословаччини. У роки фашистської окупації в околицях Іршави діяв партизанський загін об'єднань Дюли Урсти — Івана Прищепи.

До війни в місті проживало чимало євреїв. 1944 році все єврейське населення було вивезено до концентраційних таборів. Нині в колишній синагозі розташована станція Юних туристів.

В 1945 році Іршава стала Радянською. А згодом Українською.

У 1980 роки Іршава отримала статус міста районного підпорядкування.

Іршава кінця ХІХ - поч. ХХ ст.

Іршава 2010р. ХХІ ст.

Культура

На території району збереглися руїни Бронецького і Довжанського замків, а також городища в Арданові, Білках та на горах Бодулів та Стремтура, що на околицях Іршави. Їхня історія пов’язана із стародавньою Римською імперією.

Замок в урочищі Бодулів

На південний захід від міста Іршава, між селами Сільце і Собатин, підноситься гірський кряж Бодулів. Невелика округла вершина цього кряжу була обрана в якості місця для заснування поселення, а згодом - для будівництва укріплень. Підступи до гори з півночі і північного заходу ускладнює болотиста місцевість, в 200-х метрах на південний схід від схилу гори протікає річка Іршавка (притока Боржави). Північно-західний і східний схили височини відрізняються крутизною, південно-східний схил пологий. Місце було вибране дуже вдало - звідси навколишні землі добре проглядалися на відстані кількох десятків кілометрів. Це місце було настільки привабливим, що на майданчику гори в різні часи існував ряд поселень, що належить різним епохам і культурам. Згадок про замок в письмових джерелах не виявлено, тому він вважається одним із май-маловідомих укріплень Закарпатської області.

Історія

— В ході неодноразових розкопок фіксувалися знахідки кераміки гальшатського періоду які відносяться до 1-го етапу заселення гори.

— ІІІ - ІІ століття до н.е. Близько 2300 років тому почався один з ранніх етапів заселення вершини гори. Поселення цього періоду, ймовірно, не мало укріплень.

— ІХ - ХІ століття н.е. У давньоруський період на місці стародавнього поселення було засновано слов'янське городище, укріплене валами і ровами. Про належність городища до давньоруської культури свідчать знахідки характерні для слов'янської культури кераміки.

— 1341. Перша письмова згадка про Іршаву.

— 2-а половина ХІІІ століття. На основі знахідок, отриманих в ході розкопок 2009 року, був зроблений висновок, що саме в цей період на горі був побудований кам'яний замок. Варто відзначити, що раніше будівництво кам'яного замку відносили до періоду ХІV - XV століть. Зокрема, дослідники замків Закарпаття Дмитро Поп та Іван Поп відзначали, що характер кладки, та фрагменти кераміки, знайдені біля стін, давали підставу датувати будівництво укріплень періодом ХІV - XV століть. На цій же підставі і останній етап заселення гори відносили до періоду ХІV - XV століть. Кам'яні укріплення на горі Бодулів мають квадратну в плані форму. Рівний квадрат, довжина кожної із стін замку - 32 метри, товщина стін - 2,5 - 2,8 метра. З північної і південної сторони замку були зведені додаткові лінії укріплень - земляний рів і вал. Про внутрішні будівлі замку поки нічого не відомо.

— Середина XV століття. Рід Ілошваї отримав дарчу грамоту від угорського короля Матіаса на володіння Іршавою та її околицями, частиною яких була і гора з укріпленнями в урочищі Бодулів. Нові господарі Іршави напевно могли використовувати укріплення на горі як стратегічно важливий пункт, який контролює їх володіння.

— 1458. В ході міжусобиць на Іршаву напали сусідні феодали, містечко розграбували і спалили. Така ж доля могла спіткати і форпост в урочищі Бодулів.

— Точно невідомо, коли і за яких обставин замок був покинутий і прийшов в запустіння. Ймовірно, в останній період своєї історії замок був розібраний на будівельний матеріал. На це, крім усього іншого, натякає і назва «Каменоломні», під яким гора з укріпленнями відома серед місцевого населення.

Розкопки

1981 рік. Пам'ятник вивчала експедиція під керівництвом С.І. Пеняка. З великого розкопу, закладеного в центрі замку, був зібраний керамічний матеріал, на основі якого виділили три культурно-хронологічні горизонти (ІІІ - ІІ століття до н.е., XI - XII століття н.е. і XIII - XIV століття н.е. .). Останній горизонт був пов'язаний з періодом зведення замкових стін.

1991 рік. На замку працював археолог Олександр Дзембаз, відомий своїми розкопками Невицького замку. Був закладений розкоп у південній замкової стіни, в якому було виявлено незначну кількість кераміки гальштатського періоду та епохи середньовіччя Х - XI століття н.е.)

2009 рік. У рамках програми Інституту карпатознавства Ужгородського Національного Університету з вивчення замків Закарпаття була організована археологічна експедиція, яка досліджувала замок на горі Бодулів. Розкопки повинні були пролити світло на питання хронології замку, дати інформацію про період його зведення. В ході роботи були закладені розкоп і 2 шурфа на ділянці, що перебуває усередині кам'яних стін.

Розкоп мав площу 4 х 6 метрів. Його заклали в північно-східному куті кам'яних стін. Верхній 40-сантиметровий шар розкопу формували завали каменів, які утворилися, ймовірно, в процесі демонтажу замкових стін місцевими жителями. Нижче перебував 80-сантметровий культурний шар, обмежений материком. У розкопі було виявлено незначну кількість ліпної гальштатської та гончарної середньовічної кераміки.

План замка	План та розрізи розкопу I (I), шурфів 1 (III) і 2 (II)	Інвентар розкопу I (1-5), шурфів 1 (6-7) і 2 (8-9)

Шурфи було закладено в південно-східній та південно-західній частині замку. Отримані з шурфів матеріали в загальних рисах аналогічні знахідкам розкопу. Крім цього, в південно-східному шурфі (шурф № 1) був виявлений осередок округлої форми (діаметр - 1 метр, глибина - близько 20 сантиметрів), а в південно-західному шурфі (шурф № 2) була знайдена частина курильної трубки, датованою ХІХ-м століттям. Проаналізувавши дані розкопок, був зроблений висновок про те, що замок був зведений в 2-ій половині XIII століття. Таким чином, укріплення в Бодуліві можна вважати одним з найбільш ранніх зразків кам'яного фортифікаційного зодчества на території Україні.

Городище на горі Стремтура поблизу міста Іршава

Перший етап будівництва: IX століття до н.е. Останній етап будівництва: VII століття до н.е. В 1,5 кілометрах на північ від міста Іршава височіє гора Стремтура. На її вершині було влаштовано горизонтальний майданчик, що перебував на висоті 350 метрів над рівнем моря. Цей майданчик був використаний для заснування одного з найдавніших і найбільших фортифікаційних об'єктів Закарпаття. Виходячи із вдалого (з точки зору оборони) розташування городища, можна зробити висновок, що поселення в цьому місці будувалося, перш за все, як надійний укріплений пункт. IX століття до н.е. Близько 2 700 - 2 900 років тому на горі сформувалося городище. Його площа - близько 8 гектарів. Городище було захищено валами і ровами. Під час розкопок на території городища були знайдені фрагменти кераміки: амфор, мисок, судин раннього залізного віку (ХІ - VI століть до н.е.). Крім цього, тут були знайдені 13 залізоплавильний сурм і кілька «козлів» - відходів виробництва у вигляді залізного шлаку. Наші дні. Ймовірно, збереглися залишки ровів і валів.

Теперішній час. Архітектура міста

У до воєнний і воєнний період архітектура була схожа на більшість тогочасних сіл. У цей період у місті проживало багато євреїв, деякі з них мали невеличкі магазини (кав'ярні, хлібобулочні магазини і т.д.). Деякі з тих будинків збереглися й до тепер, наприклад: Станція "Іршава" (для вузькоколійного Паровоза, Поїзда), місцева Синагога, зараз в якій розташована станція юних туристів. Старих будинків залишилося дуже мало, більшість з них було знесено під забудову нових. У після воєнні роки (1945 по 1960), почалась індустріалізація майбутнього міста. У ці роки було побудовано багато підприємств, кооперативів, і заводів (Ремстанок Іршава, Швейна фабрика, Хлопко-ткацька, Абразивний завод, Вин-завод, Комбікормовий завод, завод побутової хімії, і т.д.). У кінці 50-х на початку 60-х років у місті було збудовано Кінотеатр "Дружба" (зараз в ньому знаходиться "Будинок дитячої творчості"). У 60-ті роки почалась розбудова центра міста, було знесено всі старі будинки у районі забудови. Було побудовано: "Торговий центр" (Гастроном), РБК-Районний Будинок Культури (збудований на місті Амфітеатру), Міську і Районну ради, Будинок дитячої творчості (зараз у ньому розташований краєзнавчий музей), "Дитячий Світ" (невеликий торговий центр з різними товарами), Будинок Пошти (Укр-Пошта), КООП Іршава (невелика мережа магазинів) і т. д. З найстаріших споруд можна відзначити Церкву Петра і Павла (що у центрі міста), колись вона була Греко-католицькою, а після розпаду СРСР стала Православною, цій споруді близько 300-400 років. Місцева знаменитість - Центральний міст, збудований ще за Чехо-словацького правління є найстарішим мостом у місті і районі, він є єдиним у своєму роді. Міст розташований у самому центрі міста, він з'єднує два береги річки Іршавка. Через своє вдале розташування він є найбільш відвідуваним мостом, через нього проходить траса Т0719, тому рух у по центральній частині дуже пожвавлений(великий) у робочі дні (особливо зранку). Також у місті є дві нові церкви; Греко-католицька -роки будівництва*-(знаходиться у центрі міста біля набережної), і великий Православний Свято-Іллінський Собор, будівництво якої розпочалося ще у 1992 році і триває до тепер.

Свято-Іллінський Собор

Соціальна сфера

Також в місті є дві великі школи І-ІІІ ступенів акредитації (Школа №1 лежить на лівому березі, а школа №2 на правому березі р. Іршавка), гімназія, дві початкові школи, близько 8 дитсадків, музична школа, школа мистецтв, ДЮСШ, дві автомобільні школи.

Промисловість

Основні промислові підприємства за видами:

Машинобудування

• ЗАТ «Іршавський абразивний завод» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Федорова, 12
• ВАТ «Іршавремверстат» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Гагаріна, 110
• ВАТ «Іршавське РТП» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Федорова, 29

Лісова, деревообробна

• ЗАТ «Іршавська меблева фабрика» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Федорова, 20
• ТзОВ «Фактор-Тойс» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Федорова, 29 корпус 1

Харчова промисловість

• Завод продтоварів - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Шевченка, 70
• Промкомбінат ОСС - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Борканюка, 67
• Хлібокомбінат РСС - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Гагаріна,116
• ПП «Гроно-1» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Фединця, 50

Легка промисловість

• СП «Сандерс-Іршава» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Гагаріна, 49
• ТзОВ «А.М.Ітро» - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Борканюка, 67

Поліграфія

Райдрукарня - Іршавський р-н, м. Іршава, вул. Гагаріна, 36

Джерела

«Замки Подкарпатской Руси», Дмитрий Поп, Иван Поп, 2004

Статья из сборника научных трудов «Карпатика»:

— «До питання про історію замків Закарпаття», О.М. Гомоляк, 2007

— «Исследование замков Закарпатья», И.А. Прохненко, Е.М. Гомоляк, И.Т. Зомбор, 2009

«История городов и сел Украинской ССР», Том «Закарпатье» (стр. 244)

Посилання

• Іршава на фотографіях
• Замки и крепости
• Облікова картка
• Wikimapia Maps