Ірґун цваї леумі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ірґун цваї леумі
Заснування 1931[1]
Тип військова організація
Голова Верховний вождь: Володими Жаботинський 19371940

Абрахам Техомі 19311937[2]

Роберт Біткер 1937[3]

Моше Розенберг 19371938[4]

Давід Разіель 19381941

Яків Мерідор 19411943

Менахім Бегін 19431948

Ірґун цваї леумі, («Національна військова організація») — ізраїльська військова організція, що виникла у 1931 році та яка боролась проти британської влади в Палестині у 19301940-і роки.

Заснування[ред.ред. код]

Засновником організації був уродженець міста Одеса Абрахам Техомі.[5] Ірґун була заснована групою офіцерів, котрі залишили Хагану на знак протесту проти її оборонної тактики, та підпільною збройною групою членів Бетара.

Розкол[ред.ред. код]

У 1937 році в організації стався розкол, спричинений розходженням у поглядах на подальшу тактику боротьби. Майже половина з 3000 членів організації повернулися до Хагани, що підпорядковувалась верховному керівництву Єврейського агентства. Решта членів організації були пов'язані з партією сіоністів-ревізіоністів й прийняли керівництво її лідера Володимира Жаботинського. Відкинувши ідеї стримування, що їх сповідували Хагана та Єврейське агентство, організація перейшла до терору проти арабів. Ірґун усіляко сприяла репатріації євреїв на історичну батьківщину.

Боротьба проти британської влади[ред.ред. код]

Від 1939 року Ірґун спрямувала свою діяльність проти британської мандатної влади. Зі сторони британської адміністрації розпочалась хвиля арештів членів Ірґун. Знекровлена організація оголосила про замирення, що спричинило другий розкол. Бійці Ірґун нападали на установи мандатного уряду, підривали будівлі карного розшуку, поліцейські відділки, захоплювали зброю та боєприпаси.

Палестинський Мандат з 1920 по 1922

Другий розкол[ред.ред. код]

У 1940 р. в організації стався другий розкол. З «Іргун цвай леумі» виділилася група радикалів — «Лехі», або «Штерн ґанг» (вищезгадана група Штерна), які намагалися шляхом особистого терору добитися негайного проголошення єврейської держави. Очолив розкольників колишній учитель з Італії Авраам Штерн, відомий своїми виступами за расово чисту єврейську державу[Джерело?]. Хоча сам А. Штерн у 1941 р. був убитий британською поліцією, терористична організація продовжувала напади на англійців та арабів. Найголоснішою акцією, здійсненою «Штерн ґанг» було вбивство у 1944 р. у Каїрі британського міністра лорда Мойна. Британська влада продовжувала арешти, і в жовтні 1944 року депортували до Ефіопії 251 арештованого бійця Ірґун (разом із бійцями Лехі). [6] Єврейське агентство та Хагана почали операцію «Сезон» під час якої чільні члени Ірґун були викрадені та передані британським властям. По Другій світовій війні організація влаштовувала напали на військові об'єкти, мости, нафтопровід Кіркук-Хайфа.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]