Ісе моноґатарі

Ісе́ моноґата́рі (яп. 伊勢物語, いせものがたり, «Повість про Ісе») — класичний твір японської літератури, моноґатарі у формі віршованої повісті періоду Хей'ан (794—1192), що розповідає про любовні пригоди японського аристократа.

Короткі відомості

Повість про любовні пригоди вельможі, що складається з низки самостійних, іноді дуже коротких новел-епізодів.

«Ісе моноґатарі» — гібридний жанр: кожна новела має ще віршовану кінцівку — танка, де подано резюме цілої новели або сентенцію. Автор акцентує саме ці танка, відтак новели перетворюються ніби на вступні зауваги. Очевидно, форма віршованих кінцівок після новели запозичена з буддійської літератури.

Будова повісті як збірки новел, присвячених одному героєві, використали згодом багато японських авторів, серед них Мурасакі Сікібу у «Ґендзі моногатарі» та Сайкаку в повісті про любовні пригоди осакського купця «Ітідайотоко».

Основою для повісті «Ісе моноґатарі» стали пригоди Арівари Наріхіри — принца за походженням, правнука імператора Камму, поета й художника. Йому приписують авторство повісті.

Джерела

• 『伊勢物語（新潮日本古典集成　第2回）』渡辺実校注、東京: 新潮社、 1976年 (яп.)
• Ісе моноґатарі. Видання 1632 року // The New York Public Library (цифрова копія) (яп.)
• Ісе моноґатарі // Цифрова експозиція бібліотеки Кансайського університету (яп.)

Література

• Капранов С. В. Релігійно-філософська система «Ісе моноґатарі дзуйно» // Українське релігієзнавство. — 2001. — № 18. — С. 39—50.
• Капранов С. В. «Ісе моногатарі» як пам'ятка японської релігійно-філософської культури доби Хейан. — К.: Видавництво НАУКМА, 2004.
• Капранов С. В. «Исэ моногатари дзуйно» в свете трансперсональной психологии // Первые Торчиновские чтения. Религиоведение и востоковедение. Материалы научной конференции. — СПб.: Изд-во СПбГУ, 2004. — C. 82—86.

Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.