Іскра Іван Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пам'ятник Іскрі і Кочубею в Києві
Пам'ятник Січневому повстанню 1918 р. в Києві — перероблений пам'ятник Кочубею і Іскрі

Іскра Іван Іванович - (? - 14.07.1708) - полтавський полковник 1696-1703 рр. З роду Іскор. Онук козацького отамана Яцька Іскри Острянина, одного з керівників козацьких селянських повстань 1630-х років, керівника козацького селянського повстання 1638 року. Одружений на Параскеві Жученко, рідній сестрі жінки Василя Кочубея Любові Жученко, полтавського полковника Федора Жученко і тітці Якова Петровича Жученка-Жуковського, родоначальника роду Жуковських.

Наприкінці XVII - початку XVIII ст. керував козацькими військами. Належав до антигетьманської опозиції, яку очолював В.Кочубей. Восени 1707 р. разом з В.Кочубеєм возив лист-донос у царську канцелярію на І.Мазепу, в якому повідомлялось про таємні переговори гетьмана з польським королем Станіславом Лещинським і шведським королем Карлом ХІІ. Московський цар Петро І не повірив повідомленню І.Іскри та В.Кочубея. За наказом царя у липні 1708 р. страчений разом з В.Кочубеєм. Похований І.Іскра у Києво-Печерській Лаврі біля Трапезної палати.

[ред.] Джерела


Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами