Ісламофобія
Ісламофобія — різновид ксенофобії, загальне визначення для різних форм негативної реакції на іслам, а також на пов'язані з ним суспільні явища.
Зміст |
[ред.] Визначення
Дослідники Енгельгардт і Кримін під ісламофобією розуміють «дії та вислови, що розцінюються мусульманами як ворожі до ісламу», куди включаються погроми, критика на адресу мусульман, ісламських активістів, ісламського віровчення та соціальної практики[1].
У 1997 році британський дослідницький центр Runnymede Trust опублікував доповідь «Ісламофобія — виклик для всіх»[2]. Професор Гордон Коннвей, який очолював проект, визначав ісламофобію як «страх і ненависть до ісламу й мусульман, притаманні ЗМІ усіх рівнів і розповсюджені у всіх прошарках суспільства».
[ред.] Боротьба з ісламофобією
У грудні 2004 року відбулась конференція «Боротьба з ісламофобією», де головував генеральний секретар ООН. Рада Європи засудила прояви ісламофобії.
У Корані мусульманам вказано захищатись у разі переслідування:
Тим, на кого нападають, дозволено [битись], захищаючи себе від насильства. Воістину, у владі Аллаха допомогти тим, кого беззаконно було вигнано зі свого житла тільки за те, що говорили: «Наш Господь — Аллах». Якщо б Аллах не подарував одним людям можливість захищатись від інших, то неодмінно були б зруйновані каплиці, церкви, синагоги й мечеті, у яких прославляють ім'я Аллаха. Немає сумніву, Аллах допомагає тому, хто Йому допомагає. Воістину, Аллах — Всесильний, Могутній. (22, 39-40)
[ред.] Ісламофобія у світі
Ісламофобія з'явилась одночасно з початком розповсюдження Ісламу, однак її масштаби були незначними.
Різке зростання Ісламофобії усім світом пов'язано із подіями 11 вересня та війнами, які ведуться США у мусульманських країнах. Особливо скандальної відомості набув пастор Террі Джонс, який збирався привселюдно спалити Коран[3].
[ред.] Ісламофобія у Європі
Ісламофобія в Європі полягає, в основному, у негативному ставленні до арабів:
- У Великій Британії відзначаються випадки, коли школярів заарештовували за антимусульманські висловлювання[4].
- Комісія у справах британських мусульман та ісламофобії стверджує, що британських мусульман дискримінує влада [5].
- У грудні 2006 року газета The International Herald Tribune опублікувала доповідь Європейського центру з моніторингу проявів расизму і ксенофобії, який займається виявленнями порушень етнічного та релігійного характеру у країнах Євросоюзу. Удоповіді наводяться сотні випадків проявів ісламофобії з 2004 року, серед яких: вандалізм щодо мечетей і мусульманських центрів, образи на адресу жінок, які носять мусульманські хустки (хіджаби), напади на мусульман, цькування собак. Відзначено випадок, коли група громадян із бейсбольними бітами напала на мусульманську родину в Данії. Відповідно до доповіді, дискримінація мусульман спостерігаються на ринках праці й житла, у галузі освіти[6].
- У Бельгії 2010 року заборонено носити паранджу, а у Франції з 2011 року — хіджаб.
- Норвезький християнин терорист Андерс Берінг Брейвік 22 липня 2011 року — убив 77 й поранив 97 співгромадян (не всі з яких були мусульманами), після чого відкрито заявив, що він лютеранського віросповідання і член масонської ложі «Святого Павла». 29 листопада 2011 року норвезькі психіатри дійшли висновку, що Брейвік страждає на параноїдну шизофренію й у момент злочину був у несвідомому стані, у зв'язку з чим він уникне відповідальності й вирушить на примусове лікування [7].
[ред.] Ісламофобія у США
- У 2004 році організація Рада американо-ісламських відносин (CAIR) розпочала кампанію проти ісламофобії в американських ЗМІ[8].
- Колобов вважає проявами ісламофобії дії США проти Ірану, Лівії, Сирії, Судану[9].
[ред.] Примітки
- ↑ Кримвн, Енгельгардт. Ісламофобія // Відчизняні записи. 2003, № 5
- ↑ Islamophobia: A Challenge for Us All(англ.)
- ↑ [1]
- ↑ В Англії дітей заарештовуються за «ісламофобію», 16 жовтня 2006
- ↑ Британців охопила ісламофобія
- ↑ Зростання «ісламофобії» у Європі // The International Herald Tribune, 21 грудня 2006
- ↑ Андерс Брейвік визнаний психічно несвідомим
- ↑ Журавський. США: вибори 2004 і релігійний фактор. Частина 6. Небувала політична активність мусульман Америки
- ↑ Колобов. «Синдром ісламофобії» у сучасній політиці США: специфіка, прояви і можливі наслідки
