Ісламський Емірат Афганістан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ісламський Емірат Афганістан
Ісламська Держава Афганістан Flag of Afghanistan (1992-1996; 2001).svg
1996[1] – 2001 Афганістан Flag of Afghanistan (2002–2004, variant with golden arms).svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Столиця Кабул
Мови Пушту (офіційна)
Дарі
арабська
Форма правління ісламська теократія,
Тоталітаризм
Голова Верховної Ради
 - 1996–2001 Мухаммед Омар
Історичний період пост-холодна війна
війна з тероризмом
 - Засновано 27 вересня
 - Ліквідовано 2001

Ісламський Емірат Афганістан[2] було засновано в 1996 році, коли таліби захопили владу в Афганістані і скасовано з відходом від влади в 2001 році. Таліби ніколи не контролювали всю територію Афганістану, близько 10% терену країни на північному сході було під владою Північного Альянсу[3].

Історія[ред.ред. код]

 Історія Афганістану
Герб Афганістану
До нашої ери
Гандхара — XVII століття до н. е.
Ахеменіди — VI століття до н. е.
Селевкіди — IV століття до н. е.
Греко-бактрійське
царство
— 250 до н. е. — 125 до н. е.
Наша ера
Кушанська імперія — I—V ст.
Ефталіти — V століття
Сасаніди — VI століття
Газневіди — XI століття
Саффаріди — 861—1590 рр.
Гуріди — 1148—1206 рр.
Сефевіди — XIV століття
Афганські ханства
Гільзейське — 1709—1737 рр.
Гератське
Кабульське
Кандагарське
Пешаварське
Хаттаське
Абдалійське
Афганські держави
прапор Дурранійської держави Дурранійська
держава
— 1747—1823 рр.
Flag of Afghanistan (1880–1901).svg Емірат
Афганістан
— 1823—1929 рр.
Королівство
Афганістан
— 1929—1973 рр.
Республіка
Афганістан
— 1973—1978 рр.
Демократична
Республіка Афганістан
— 1978—1992 рр.
Північний
Альянс
— 1992—2001 рр.
Ісламський Емірат
Афганістан
— 1996—2001 рр.
Афганістан Республіка
Афганістан
 — з 2001 року

Портал «Афганістан»

Талібан постав з хаосу пострадянського Афганістану. Він починався як ісламський фундаменталістський політико-релігійний рух, складався із студентів медресе провінцій Гільменд і Кандагар. Переважна більшість - місцеві етнічні пуштуни. Таліби синтезували племінний код пуштунвалай з елементами деобанді для створення антизахідної, ретроградної, і надзвичайно обмежувальної ісламської фундаменталістської ідеології, за якою вони керували[4].

Розпочавши з Кандагару, таліби врешті-решт захопили Кабул у 1996 році. До кінця 2000 року таліби захопили 90% країни, під владою опозиції (Північний альянс) залишилася північно-східна частина провінції Бадахшан.

За п'ять років існування ісламського емірату, були введені закони шаріату: жінкам заборонили працювати, дівчатам заборонено відвідувати школи та університети. Комуністів систематично ліквідовували, злодіїв карали ампутацією однієї руки або ноги, також таліби зуміли майже викорінити виробництво опіуму в 2001 році[5].

Через жорстоке ставлення талібів до шиїтської меншини Афганістану, Іран посилив допомогу Північному альянсу. Відносини з талібами ще більше погіршилася в 1998 році після того, як таліби захопили іранське консульство в Мазарі-Шарифі і стратили іранських дипломатів. Після цього інциденту, Іран не вступив у війну з талібами, лише через втручання ООН і Сполучених Штатів.

Міжнародні відносини[ред.ред. код]

Тільки Пакистан, Саудівська Аравія і Об'єднані Арабські Емірати визнали уряд талібів[6] Уряд не був визнаний ООН. Туркменістан, проте, проводив офіційні зустрічі і угоди з міністрами уряду талібів.

Однією з причин відсутності міжнародного визнання було ігнорування талібами міжнародного права. Наприклад, одним з перших актів Ісламського Емірату стало вбивство колишнього президента Афганістану , Мохаммада Наджібулли, при цьому його захопили у будівлі ООН. Також не додало авторитету уряду талібів вбивство іранських дипломатів в Афганістані[7] у 1998 році. Таліби підтримували ісламських бойовиків у Чечні, Кашмірі та Сіньцзяні, через це вони нажили ворогів в особі Росії, Індії і Китайської Народної Республіки одночасно.

Див. також[ред.ред. код]

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]