Іслям III Ґерай
| Іслям III | |
|---|---|
 | |
.svg){kind=icon} | |
| Народився |
1604 Бахчисарай, Кримське ханство |
| Помер |
1654 Бахчисарай, Кримське ханство |
| Рід | Ґераї |
| Батько | Селямет I Ґерай |
| Підданство | Османська імперія |
| Походження | кримський татарин |
| Конфесія | суніт |
| Кримський хан | |
| 1644—1654 | |
| Попередник | Мехмед IV Ґерай |
| Наступник | Мехмед IV Ґерай |
Ісля́м III, іноді Аслан-Гірей[1] (крим. III İslâm Geray, ٣ اسلام كراى; 1604–1654) — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1644–1654) з династії Ґераїв. Син Селямета I Ґерая.
Біографія[ред. | ред. код]
При Джанібеку Ґераї під час походу на українські землі та Річ Посполиту влітку та восени 1629 року в результаті битви під Бурштином у жовтні потрапив у полон,[1] де провів 7 років і потім був звільнений, після чого оселився в Османській імперії. За часів правління Бахадира Ґерая мав титул калги, а з початком правління Мехмеда IV Ґерая знов вирушив до Османської імперії.
В 1644 році османський султан призначив Ісляма Ґерая ханом замість його молодшого брата Мехмеда IV Ґерая.
Безперечним успіхом правління Ісляма III була його здатність встановити мир з бейськими родами і забезпечити їх згоду між собою.
За Ісляма III Ґерая великого значення набули представники так звана служива знать, яка отримала привілеї не через своє знатне походження, а в нагороду за службу ханові. Разом з тим проявляв безсторонність і справедливість, якщо родова аристократія скаржилася на утискання з боку служивої знаті, і суворо карав винних. Скасував обтяжливий військовий податок, введений ще Бахадиром Ґераєм, чим здобув симпатії в народі. Власним коштом будував і оновлював громадські (фонтани, лазні) і фортечні споруди у Криму.
В 1648 році уклав воєнний союз з гетьманом України Богданом Хмельницьким, спрямований проти Речі Посполитої. Проте зацікавлений у тривалій війні і взаємному виснаженні України і Речі Посполитої, Іслям III неодноразово порушував союз. Боячись зміцнення України, Іслям III Ґерай в Зборівській битві 1649, Берестецькій битві 1651, Жванецькій облозі 1653 років зраджував Богдана Хмельницького. За Ісляма III кримські загони часто нападали на Україну, брали податок.
Помер в Бахчисараї. За українськими народними переказами, Ісляма III Ґерая отруїла невільниця-українка, яка помстилася за нищення України кримським військом. Похований в дюрбе на Ханському кладовищі в Бахчисарайському палаці.
У літературі[ред. | ред. код]
- «Лицарі Дикого Поля» — роман Ярослави Дегтяренко
- «Ярино, вогнику мій» — роман Ярослави Дегтяренко
- «Мальви» — роман Романа Іваничука
У кінематографі[ред. | ред. код]
- Гетьман (2015) — фільм режисера Валерія Ямбурського[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Рудницький С. Українські козаки // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала.— К.: Наукова думка, 1995.— 432 с.— С. 259. ISBN 5-319-01072-9
- ↑ Трейлер фільму «Гетьман». Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 26 квітня 2015.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- В. В. Панашенко. Іслам-Гірей III [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 543. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
Література[ред. | ред. код]
- В. І. Головченко. Іслам Герей III // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- (рос.) Гайворонский А. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003.
Посилання[ред. | ред. код]
- Іслам-Гірей III // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.180
| ||||||||||||||||