Іспанська партія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шаховий дебют
Назва Іспанська партія
a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
g8 чорний кінь
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний пішак
d7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
c6 чорний кінь
b5 білий слон
e5 чорний пішак
e4 білий пішак
f3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
d2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
b1 білий кінь
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
h1 біла тура
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h
Початкові ходи 1. e2—e4 e7—e5 2. Кg1—f3 Кb8—c6 3. Сf1—b5.
ECO C60-C99
Розробник Руї Лопес
Категорія дебюту Відкритий дебют

Іспанська партія — шаховий дебют. Належить до відкритих дебютів. Починається ходами: 1. e2—e4 e7—e5 2. Кg1—f3 Кb8—c6 3. Сf1—b5. Один з найуживаніших дебютів у сучасній практиці, найуживаніший серед відкритих дебютів.

Історія[ред.ред. код]

Вперше як окремий дебют згадується Л. Лусеною (1497). Перші серйозні аналізи було зроблено Рюї Лопесом (1561), через що довгий час (до середини 19-го ст.) цей дебют мав назву «Дебют Рюі Лопеса». У ранніх трактуваннях іспанська партія переслідувала елементарну тактичну мету — погрозу пішаку «e5». У подальшому ідейний зміст дебюту став набагато глибшим.

У 17—18-х сторіччях іспанська партія не була популярним дебютом, значно поступаючись гамбітам та іншим відкритим дебютам.

У 19-му ст. іспанська партія завдяки принципово новому стратегічному підходу до дебютів стала одним з найуживаніших дебютів. Вагомий внесок у розвиток теорії іспанської партії зробили такі майстри минулого як К. Яніш, М. Чігорін, В. Стейніц, Ем. Ласкер, Г. Пільсбері, К. Шлехтер, Х. Капабланка, З. Тарраш, А. Рубінштейн, А. Альохін, Ф. Маршалл. Пізніше, вже у наш час — М. Ейве, П. Керес, В. Смислов, І. Болєславський, С. Фурман, Р. Фішер, А. Карпов, І. Зайцев, В. Ананд та інші.

У 20-му ст. Вагомий внесок у розвиток теорії іспанської партії зробили такі майстри: Васюков Євген Андрійович та інші.

Трактування[ред.ред. код]

Основне трактування іспанської партії — білі намагаються заволодіти центром шахівниці та, зазвичай готують наступ на королівському фланзі; чорні, у різні способи (в першу чергу захищаючи пішака «е5») намагаються не дати білим захопити центр, проявляють активність на ферзевому фланзі та у зручний момент завдають контрудару в центрі. Особливою рисою багатьох систем іспанської партії, порівняно з іншими відкритими дебютами, є складна багатоходова гра у центрі та на флангах, що дозволяє відносити іспанську партію до відкритих дебютів лише за умовними ознаками.

Розробка багатьох систем та варіантів іспанської партії продовжується й досі.

Варіанти[ред.ред. код]

Система 3. … Bf8—c5[ред.ред. код]

a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
g8 чорний кінь
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний пішак
d7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
c6 чорний кінь
b5 білий слон
c5 чорний слон
e5 чорний пішак
e4 білий пішак
f3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
d2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
b1 білий кінь
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
h1 біла тура
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h
Положення після 3. … Bf8—c5

Також відома як «класична». Відома з кінця 15-го сторіччя. Була проаналізована Д. Понціані у 18-у ст., у середині 19-го — К. Янішем. У більшості варіантів у білих активна гра з шансами на атаку.

За білих найбільш росповсюджені продовження 3. c2—c3 та 3. 0—0.

У відповідь на 3. c2—c3 чорні можуть відповідати 4. … Ng8—f6, 4. … Ng8—e7 або 4. … f7—f5:

  • 4. … Ng8—f6 5. d2—d4(5. 0—0 0—0 6. d2—d4 Bc5—b6) e5xd4 6. e4—e5 Nf6—e4 7. 0—0 d7—d5 8. Nf3xd4 0—0 9. Bb5xc6 b7xc6 10. Bc1—e3 Qd8—e8 11. f2—f3 Ne4—d6 12. Be3—f2 з перевагою у білих;
  • 4. … Ng8—e7 — зустрічається дуже рідко та веде до пасивної позиції;
  • 4. … f7—f5 — веде до гострої маловивченої позиції; Найкращі відповіді за білих: 5. d2—d4 або 5. e4xf5.

За відповіді білих 4. 0—0 у чорних не має особливих труднощів:

  • 4. … Ng8—f6 5. Nf3xe5 Nf6xe4 6. Qd1—e2 Nc6xe5 7. Qe2xe4 Qd8—e7 8. d2—d4 Ne5—c6 після чого утворюється рівна позиція;
  • 4. … Nc6—d4 5. Nf1xd4 Bc5xd4 6. c2—c3 Bd4—b6 7. d2—d4 c7—c6 8. Bb5—a4 d7—d6 з міцною позицією у чорних.

Система 3. … d7—d6[ред.ред. код]

a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
g8 чорний кінь
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
c6 чорний кінь
d6 чорний пішак
b5 білий слон
e5 чорний пішак
e4 білий пішак
f3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
d2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
b1 білий кінь
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
h1 біла тура
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h
Положення після 3. … d7—d6

Має також назву «захист Стейніца» (широко застосовувалася Ем. Ласкером та Х. Р. Капабланкою. Її головна перевага: чорні здійснюють низку розмінів та отримують хоч і пасивну, але міцну позицію; Білі мають тривалу ініціативу:

  • 4. d2—d4 Bc8—d7 5. Nb1—c3 Ng8—f6 6. Bb5xc6 Bd7xc6 7. Qd1—d3 e5xd4 8. Nf3xd4 Bc6—d7 9. Bc1—g5 Bf8—e7 10. 0—0—0 з перевагою у білих.

З 1960-х рр. у шахову практику ввійшло продовження: 5. … g7—g6 (з метою підсилення пункту «e5»). Але після 6. Bc1—e3 Bf8—g7 7. Qd1—d2 Ng8—f6 8. Bb5xc6 b7xc6 9. Be3—h6 Bg7xh6 10. Qd2xh6 білі зберегають відчутну перевагу.

Система 3. … Ng8—f6[ред.ред. код]

a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний пішак
d7 чорний пішак
f7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
c6 чорний кінь
f6 чорний кінь
b5 білий слон
e5 чорний пішак
e4 білий пішак
f3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
d2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
b1 білий кінь
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
h1 біла тура
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h
Положення після 3. … Ng8—f6


Так званий «берлінський захист». Головним розробником та дослідником цього продовження був російський майстер 19-го сторіччя К. Яніш. Одна з найгнучкіших систем у іспанській партії. Може перейти як у захист Стейніца, так і в класичну систему.

Зазвичай боротьба розгортається так: 4. 0—0. Nf6xe4 5. d2—d4 на що чорні можуть відповісти 5. … Bf8—e7 або 5. … Ne4—d6:

  • 5. … Bf8—e7 6. Qd1—e2 Ne4—d6 7. Bb5xc6 b7xc6 8. d4xe5 Nd6—b7 9. Nb1—c3 0—0 з перевагою у білих;
  • 5. … Ne4—d6 6. Bb5xc6 d7xc6 7. d4xe5 Nd6—f5 8. Qd1xd8 Ke8xd8 з рівною позицією.

Система 3. … f7—f5[ред.ред. код]

a b c d e f g h
8
Chessboard480.svg
a8 чорна тура
c8 чорний слон
d8 чорний ферзь
e8 чорний король
f8 чорний слон
g8 чорний кінь
h8 чорна тура
a7 чорний пішак
b7 чорний пішак
c7 чорний пішак
d7 чорний пішак
g7 чорний пішак
h7 чорний пішак
c6 чорний кінь
b5 білий слон
e5 чорний пішак
f5 чорний пішак
e4 білий пішак
f3 білий кінь
a2 білий пішак
b2 білий пішак
c2 білий пішак
d2 білий пішак
f2 білий пішак
g2 білий пішак
h2 білий пішак
a1 біла тура
b1 білий кінь
c1 білий слон
d1 білий ферзь
e1 білий король
h1 біла тура
8
7 7
6 6
5 5
4 4
3 3
2 2
1 1
a b c d e f g h
Положення після 3. … f7—f5

Так званий «захист Яніша». У сучасній практиці майже не зустрічається.

Література[ред.ред. код]

  1. Шахматы: Энциклопедический словарь//Гл. ред. А. Е. Карпов. — М.:Сов.энциклопедия, 1990. — 621 с.
  2. Суэтин А. С. Испанская партия.—М.: Физкультура и спорт, 1982.— 320 с.—(Теория дебютов)
  3. Андрей Петров Малчев. Испанская партия (Аналитическая картотека).— София.: «Медицина и физкультура». 1981, 468 с.