Іспанське Марокко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Protectorado español de Marruecos
Іспанське Марокко
Протекторат Іспанії
1913 – 1956 Марокко Flag of Morocco.svg

Прапор Іспанське Марокко

Прапор

Розташування Іспанське Марокко
Столиця Тетуан
Мови Іспанська, Арабська
Державний лад Протекторат
Історія
 - Засновано 27 лютого 1913
 - Ліквідовано 7 квітня 1956
Площа 20 948 км2
Валюта Песета
Попередник
Наступник
Flag of Morocco 1666 1915.svg Марокко
Flag of the Republic of the Rif.svg Рифська республіка
Марокко Flag of Morocco.svg

Іспанське Марокко (ісп. Protectorado Español de Marruecos, араб. حماية إسبانيا في المغرب‎)) — територія на півночі Марокко, складова Іспанської Імперії яка в 1913-1956 роках перебувала в колоніальній залежності від Іспанії, згідно з Фесським договором. Площа — 20.948 км², з котрих лише 14% були пригодні для ведення сільського господарства, іншу частину території займають гори та напівпустелі.

Територіальні межі[ред.ред. код]

Територія іспанського протекторату Марокко включала північну частину Марокко (за винятком Сеути і Мелільї , які були у складі Іспанії з 16-го і 15-го століття, відповідно), сектор Тарфая, й Іфні. Столицею було місто Тетуан.

Іншою частиною країни керувала Франція, під ім'ям Французьке Марокко, також у 1912 — 1956.

Місто Танжер було оголошено міжнародною зоною, хоча цей статус було припинено під час Другої світової війни, коли він був тимчасово окупованих іспанськими військами, з 14 червня 1940 року, під приводом, для захисту від італійського вторгнення[1] .

Рифська республіка на чолі з лідером партизан Абд ель-Крим було сепаратистською державою, яке існувало в регіоні Ер-Риф 1921 — 1926, коли вона була скасована спільною експедицією іспанської армії в Африці і французьких військ під час Рифської війни.

Історія[ред.ред. код]

Система протекторату було створено під час Другої Іспанської Республіки. Офіційно підтримувалась ісламська правова система каді.

Марокканські євреїсефарди, у великій кількості мешкали в цій частині Магриба після вигнання з Іспанії і Португалії у 1492 і 1497, відповідно, після закінчення Реконкісти, мали процвітаючу торгівлю, і знимали вершки від схожості іспанської і ладіно та мали вигоду від вільного від податків Танжеру і торгової активності в цьому районі.

Громадянська війна в Іспанії почалася в 1936 з повстання іспанських військ в Марокко під командуванням Франциско Франко проти республіканського уряду. Ці війська стали основою національної армії, також вібрало значну кількість марокканських військ.

У 1956 , Французьке Марокко отримало незалежність, Іспанія припинило протекторат над Марокко зі збереженням влади над суверенними територіями Іспанії та іншими колоніями за межами Марокко, наприклад, Іспанська Сахара.

Не бажаючи, це прийняти, Марокканська армія визволення вела війну проти іспанських військ — війна Іфні в 1958. У 1969 , Марокко отримала Іфні. Марокко має претензії на Сеуту і Мелілью в якості невід'ємної частини країни, порівнюючи їх статус з Гібралтаром, хоча обидва міста є складовими частинами Іспанії.

Примітки[ред.ред. код]

  1. C.R. Pennel, Morocco Since 1830, A History