Іспанський грип
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іспанський грип або «іспанка» (фр. La Grippe Espagnole, або ісп. La Pesadilla) був, найвірогідніше, найстрашнішою пандемією грипу за всю історію людства. У 1918—1919 роках (18 місяців) у всьому світі від іспанки померло приблизно 50-100 млн. чоловік або 2.6-5.2 % населення Землі. Було заражене близько 400 млн. людей, або більше 20 % населення планети. Пандемія почалася в останні місяці Першої світової війни і швидко затьмарила це найбільше кровопролиття за масштабом жертв.
Зміст |
[ред.] Характеристики вірусу, картина хвороби
Різновид грипу був H1N1. Цей різновид грипу дещо схожий на сучасний пташиний грип. Свою назву грип придбав через те, що Іспанія першою наголосила про спалах цієї хвороби. Назва хвороби закріпилася в основному із-за газетного галасу, оскільки Іспанія не брала участь у військових діях і на неї не розповсюджувалася військова цензура. Іспанкою її почали називати учасники світової війни. У травні 1918 року в Іспанії було заражене 8 млн. людей або 38 % її населення (їй заразився, але видужав, і король Іспанії Альфонс XIII). Багато жертв грипу були молодими і здоровими людьми вікової групи 20-40 років. Люди старше 40 років практично не були піддані ризику бути зараженим іспанкою. Симптоми хвороби: крововиливи у шкіру, кривавий кашель,задишка. На пізніших стадіях хвороби вірус викликав внутрілегеневу кровотечу (сучасна назва - геморагійний набряк легень), в результаті якої хворий захлинався власною кров’ю. Деякі заражені вмирали наступного дня після зараження внаслідок серцевої недостатності.
[ред.] Поширення пандемії, масштаби смертності
У зв’язку з технічним прогресом (потяги, дирижаблі, швидкісні кораблі) хвороба розповсюдилася дуже швидко по всій планеті. У деяких країнах на цілий рік були закриті публічні місця, суди, школи, церкви, театри, кіно. Іноді продавці забороняли покупцям заходити в магазини. Замовлення виконували на вулиці. У деяких країнах був введений військовий режим. У одному з міст США були заборонені рукостискання. Єдиним населеним місцем, яке не піддалося пандемії, був острів Маражо в гирлі Амазонки в Бразилії. У Кейптауну машиніст потягу заявив про смерть 6 пасажирів на ділянці всього в 5 км. У Барселоні щодня вмирали 1 200 чоловік. У Австралії лікар налічив за одну годину на одній тільки вулиці 26 похоронних процесій. Вимирали цілі села від Аляски до Південної Африки. Були міста, де не залишився жодного здорового лікаря. Навіть могильників не залишалося, для того, щоб поховати померлих. Викопували масові могили, використовуючи при цьому паровий совок. Людей ховали десятками без труни і відспівувань. Грип за перші 25 тижнів убив 25 млн. людей. Сніду було потрібно 25 років, щоб убити 25 млн. людей. Масове переміщення військ країн-учасниць Першої світової війни привело до прискорення розповсюдження грипу. Імунна система солдатів, що брали участь в Першій світовій війні, була ослаблена хімічними атаками. Це викликало страшні епідемії грипу у військах. У індійській армії було заражене 22 % військ. Більшість хворих померли.
[ред.] Знамениті жертви грипу
- Егон Шилі — австрійський художник.
- Гийом Аполінер — французький поет.
- Едмон Ростан — французький драматург.
- Макс Вебер — німецький філософ.
- Віра Холодна — актриса німого кіно.
- Франсишку і Жасинта Марту — португальські хлопчик і дівчинка, свідки Фатімського дива (вижила третя дівчинка-свідок).
[ред.] Сучасні дослідження вірусу
У лютому 1998 року Інститут Молекулярної Патології Армії США (AFIP) отримав зразок вірусу H1N1 1918 року з трупа корінної мешканки Аляски, похованої у вічній мерзлоті 80 років тому. Цей зразок дозволив вченим в жовтні 2002 року відтворити генну структуру вірусу 1918 року. Вірус іспанки виявився слабкішим сучасного H5N1. Смертність від H5N1 набагато вища. Учені встановили що вірус, проникаючи глибоко в легеневу тканину людини, спричиняє за собою тип пневмонії, яка сприяє смерті молодої і здорової людини. Епідемії H1N1 повторювалися в Азії в 1957 і 1968 роках.
