Іспанські сходи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 41°54′22″ пн. ш. 12°28′59″ сх. д. / 41.905990° пн. ш. 12.483183° сх. д. / 41.905990; 12.483183

Іспанські сходи. Вид від Фонтану Баркачча.

Іспанські сходи — відомі у світі сходи у місті Рим, що зв'язують вхідний портал церкви Трініта деі Монті та Іспанську площу (італ. Piazza di Spagna). Іспанські сходи — своєрідний бренд і візитівка міста Рим поряд з Капітолієм, П'яцца дель Пополо та Колізеєм. Свою назву отримали від Іспанської площі, що знаходиться у підніжжі сходів.

Історія формування барокового ансамблю[ред.ред. код]

На пагорбі Пінціо з 1502 року почали будувати церкву Святої Трійці (Трініта деї Монті). Замовником був король Франції Луї Дванадцятий. Будівництво затяглося надовго і добудували церкву лише у 1585 році. Аби церква мала ефектний фасад, до будівництва залучили відомого архітектора-ітаійця Джакомо делла Порта, який і створив Фасад.

«Зняття з хреста» Даниеле да Вольтерра
Інтер'єр церкви Трініта деі Монті

Інтер'єр церкви прикрасила скульптурна група «Зняття з хреста» художника і скульптора Данієле да Вольтерра (1509–1566). Є відомості, що скульптор співпрацював з Мікеланджело і користувався його порадами при створені відомої скульптури. Не самий талановитий з майстрів, Вольтерра успадкував посаду після Мікеланджело по роботам у Ватикані.

Збудована церква Трініта деі Монті швидко стала відомою. Вона — модель для багатьох художників (малюнок 17 ст. Клода Лоррена , Гране 1808 р., та ін.)

У 17 столітті почала формуватися і Іспанська площа внизу пагорба Пінціо. У 1627-29 рр. Берніні — батько створив фонтан Човник (італ. Barcaccia), але церква і площа ще не були пов'язані одна з одною.

В кінці 17 ст. дипломат Франції Етьєн Гефф'є зауважив, що бажано пов'язати портал церкви і площу бароковими сходинками. Аби задум було реалізовано він заповів 20 000 скудо на будівництво сходинок. Про гроші і заповіт дізнався кардинал Мазаріні і почав вимагати також встановлення кінного монументу королю Луї 14-му. Володарем міста Риму себе вважав папа римський і монумент закордонному королю його ніяк не влаштовував. Проект поклали під сукно, аби не реалізовувати вимог Мазаріні. Будівництво не розпочинали до смерті короля Луї 14-го.

Одні дійові особи померли, а виконувати заповіт були вимушені інші. Нарешті у 1717 р. провели конкурс на створення сходинок. Його виграв мало тоді відомий архітектор Франческо де Санктіс. З будівництвом барокових сходинок упорались за два роки (1723-25). Створення кінного монумента не було вже нікому і вимагати. Але церквою опікувалося королівство Франція. Аби підсолодити пігулку, до скульптурного оздоблення сходинок додали геральдичні лілеї Франції в суміші з символами папської влади — орлом і короною.

Подальша історія[ред.ред. код]

Фасад церкви досить спокійний, без виразних архітектурних акцентів. Величі фасаду надають лише дві башти-дзвінниці. У 1789 р. виразність сходинок підсилили давньоримським обеліском, що перенесли сюди з садів Саллюстія (це імітація еипетського обеліску часів Давнього Риму).

У 1816 р. Церква Трійці сильно постраждала і була капітально перебудована.

Галерея[ред.ред. код]

Сучасність[ред.ред. код]

Дивні барокові сходинки прикрасили Рим. Їх 138.Вони герої багатьох фільмів, замальовок, місце зустрічей, презентацій і показів мод.

Посилання[ред.ред. код]

Іспанські сходи на piazzadispagna.it