Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
[ред.] Початок ХХ
Історична чисельність населення у сучасних кордонах України[1] [2][3]
|
Кількість населення, тис. осіб |
|
Російська імперія[а] |
Австро-Угорщина[б] |
| 1811 |
8656.2 |
|
| 1838 |
10728.5 |
|
| 1851 |
11612.0 |
|
| 1867 |
14552.1 |
~3500.0 |
| 1897-1900 |
23776.3 |
5016.1 |
| 1913 |
32236.3 |
~6350.0 |
|
УРСР[в] |
Польща[г] |
Румунія[д] |
Чехословаччина[е] |
| 1926 |
29732.0 |
|
|
|
| 1930-1931 |
|
6828.2 |
1426.9 |
725.4 |
| 1939 |
32072.5 |
|
|
|
|
УРСР |
| 1959 |
41869.0 |
| 1970 |
47126.5 |
| 1979 |
49609.3 |
| 1989 |
51452.0 |
|
Україна |
| 1993 |
52244.1 |
| 2001 |
48457.1 |
| 2010 |
45962.9 |
|
а Волинська, Подільська, Київська, Полтавська, Катеринославська, Харківська, Херсонська, Таврійська губернії, 11 повітів Чернігівської губернії, 3 повіти Бесарабської губернії, 1 повіт Курської губернії.
б Північна Буковина, Закарпаття, Східна Галичина
в Разом з Кримською областю РРФСР
г Воєводства Волинське, Станіславське, Тернопільське, 12 повітів Львівського та 1 повіт Поліського воєводства
д Північна Буковина (повіти Чернівецький, Сторожинецький, Радовецький), Південна Бессарабія (Аккерманський, Ізмаїльський повіти), Північна Бессарабія (Хотинський повіт)
е В межах сучасної Закарпатської області
|
Густота населення у 1897 - 1900 рр.
Густота населення у 1913 р.
Частка міського населення у 1897 - 1900 рр.
На початку ХХ століття на нинішній території України проживало майже 30 млн людей. З них на території Російської імперії — 23.766 млн (населення по частинам губерній території яких нині входять до України за даними перепису 1897 року). На території Австро-Угорської імперії проживало 5.016 млн людей (за даними перепису 1900 року).[4]
Незважаючи на високу дитячу смертність населення швидко зростало завдяки високому рівню народжуваності.
Населення губерній, територія яких нині входить до складу України, тис.[1]
*Тільки повіти розташовані в межах сучасної України
|
Рік |
Приріст |
| Губернія |
1811 |
1838 |
1851 |
1863 |
1867 |
1897 |
1913 |
За 1811 - 1913 рр. |
Середньрічний |
| Волинська |
1212.8 |
1314.1 |
1469.4 |
1602.7 |
1643.3 |
2989.5 |
4070.4 |
+ 235.6% |
+ 1.19% |
| Подільська |
1297.8 |
1548.2 |
1578.0 |
1868.9 |
1946.8 |
3018.3 |
3955.3 |
+ 204.8% |
+ 1.10% |
| Київська |
1066.2 |
1459.8 |
1635.8 |
2012.1 |
2144.3 |
3559.2 |
4663.6 |
+ 337.4% |
+ 1.46% |
| Полтавська |
1625.0 |
1621.6 |
1688.7 |
1911.4 |
2002.1 |
2778.2 |
3716.4 |
+ 128.7% |
+ 0.81% |
| Харківська |
1030.0 |
1334.0 |
1366.2 |
1590.9 |
1681.5 |
2492.3 |
3367.7 |
+ 227.0% |
+ 1.17% |
| Катеринославська |
666.2 |
790.1 |
902.4 |
1204.8 |
1281.5 |
2113.7 |
3290.1 |
+ 393.9% |
+ 1.56% |
| Херсонська |
370.4 |
765.8 |
889.2 |
1330.1 |
1498.0 |
2733.6 |
3610.3 |
+ 874.7% |
+ 2.26% |
| Таврійська |
254.9 |
520.2 |
608.8 |
606.8 |
658.5 |
1447.8 |
2006.5 |
+ 687.2% |
+ 2.04% |
| Чернігівська* |
907.2 |
936.0 |
989.8 |
1070.9 |
1123.5 |
1662.7 |
2228.0 |
+ 145.6% |
+ 0.88% |
| Бессарабська* |
126.0 |
331.8 |
367.1 |
431.0 |
441.9 |
817.0 |
1112.9 |
+ 783.3% |
+ 2.16% |
| Курська* |
99.7 |
106.9 |
116.6 |
127.9 |
130.7 |
164.1 |
215.1 |
+ 114.7% |
+ 0.76% |
| Всього |
8656.2 |
10728.5 |
11612.0 |
13757.5 |
14552.1 |
23776.5 |
32236.3 |
+ 272.4% |
+ 1.30% |
[ред.] 20-40-і роки
На чисельність населення України сильно вплинула Перша світова та громадянська війни. Багатомільйонні втрати від військових дій, епідемій, еміграції, погіршення економічного становища призвели до деякого скорочення населення у 1917—1920 роках. Проте поступово після ліквідації наслідків війни та початку економічного зростання чисельність населення почала збільшуватися. За переписом населення СРСР 1926 року чисельність населення УРСР склала 28.995 млн осіб. Крим з населенням 707 тисяч входив до складу РРФСР.
Західні області входили до складу Румунії (Північна Буковина — 639 тис., Бесарабія — 286 тис. 1930 рік), Чехословаччини (Закарпаття — 725 тис. 1930 рік) та Польщі (Галичина та Волинь — 6828 тис. 1931 рік)." Таким чином на нинішній території України наприкінці 20х років проживало близько 38 млн. осіб.
Чисельність населення України[5]
(1950-2010 рр.)
|
Населення |
Зміна за рік |
| Рік |
тис. осіб |
| 1950 |
36 588 |
|
| 1951 |
37 223 |
+635 |
| 1952 |
37 915 |
+692 |
| 1953 |
38 366 |
+451 |
| 1954 |
38 991 |
+625 |
| 1955 |
39 271 |
+280 |
| 1956 |
39 742 |
+471 |
| 1957 |
40 422 |
+680 |
| 1958 |
41 179 |
+757 |
| 1959 |
41 869 |
+690 |
| 1960 |
42 468,6 |
+599,6 |
| 1961 |
43 097 |
+628,4 |
| 1962 |
43 558,7 |
+461,7 |
| 1963 |
44 087,6 |
+528,9 |
| 1964 |
44 663,5 |
+575,9 |
| 1965 |
45 132,8 |
+469,3 |
| 1966 |
45 548,4 |
+415,6 |
| 1967 |
45 996,5 |
+448,1 |
| 1968 |
46 408,2 |
+411,7 |
| 1969 |
46 778,1 |
+369,9 |
| 1970 |
47 118,2 |
+340,1 |
| 1971 |
47 507,4 |
+389,2 |
| 1972 |
47 902,7 |
+395,3 |
| 1973 |
48 274,4 |
+371,7 |
| 1974 |
48 570,9 |
+296,5 |
| 1975 |
48 880,5 |
+309,6 |
| 1976 |
49 151 |
+270,5 |
| 1977 |
49 387,6 |
+236,6 |
| 1978 |
49 577,9 |
+190,3 |
| 1979 |
49 752,2 |
+174,3 |
| 1980 |
49 952,5 |
+200,3 |
| 1981 |
50 134,6 |
+182,1 |
| 1982 |
50 308,7 |
+174,1 |
| 1983 |
50 467,7 |
+159 |
| 1984 |
50 678,6 |
+210,9 |
| 1985 |
50 857,5 |
+178,9 |
| 1986 |
51 025,2 |
+167,7 |
| 1987 |
51 260,9 |
+235,7 |
| 1988 |
51 484,2 |
+223,3 |
| 1989 |
51 701,9 |
+217,7 |
| 1990 |
51 838,5 |
+136,6 |
| 1991 |
51 944,4 |
+105,9 |
| 1992 |
52 056,6 |
+112,2 |
| 1993 |
52 244,1 |
+187,5 |
| 1994 |
52 114,4 |
-129,7 |
| 1995 |
51 728,4 |
-386 |
| 1996 |
51 297,1 |
-431,3 |
| 1997 |
50 818,4 |
-478,7 |
| 1998 |
50 370,8 |
-447,6 |
| 1999 |
49 918,1 |
-452,7 |
| 2000 |
49 429,8 |
-488,3 |
| 2001 |
48 923,2 |
-506,6 |
| 2002 |
48 457,1 |
-466,1 |
| 2003 |
48 003,5 |
-453,6 |
| 2004 |
47 622,4 |
-381,1 |
| 2005 |
47 280,8 |
-341,6 |
| 2006 |
46 929,5 |
-351,3 |
| 2007 |
46 646,0 |
-283,5 |
| 2008 |
46 372,7 |
-273,3 |
| 2009 |
46 143,7 |
-229 |
| 2010 |
45 962,9 |
-180,8 |
Чисельність населення по областях
[ред.] Кінець ХХ — початок ХХІ століття
Ще з початку 60-х років ХХ століття на території України, як і в більшості інших республік СРСР проходив процес збільшення смертності (з 6.9 на 1000 у 1960 році до 12.9 на 1000 у 1991 році). Водночас зменшувалась народжуваність — з 20.5 на 1000 у 1960, до 12.1 на 1000 у 1991. Це призвело до першого в історії України від'ємного природного приросту, який у 1991 році склав −0.8 на 1000. До 1993 року міграційний приріст перекривав втрати населення і у цьому ж році в Україні проживала максимальна кількість населення — 52.2 млн. Економічна криза 90х років призвела до подальшого погіршення ситуації. Народжуваність стрімко скорочувалась — з 12.1 у 1991 до 7.8 у 1999. Смертність у 1999 досягла 14.8 на 1000 осіб і мала тенденцію до подальшого збільшення. Значним було також міграційне скорочення населення. За 6 років 1993—1999 населення України скоротилося на 2 млн осіб до 50.1 млн. Чисельність населення провжувала скорочуватися і в 2000-х роках, хоча починаючи з 2001—2002 років темпи скорочення почали зменшуватися.
Динаміка зміни чисельності населення України у 1990—2006 роках
| Рік |
Природний приріст(скорочення), тис. |
Міграційний приріст(скорочення), тис. |
| 2001 |
−369.5 |
−152.2 |
| 2002 |
−364.2 |
−33.8 |
| 2003 |
−356.8 |
−24.2 |
| 2004 |
−334.0 |
−7.6 |
| 2005 |
−355.9 |
+4.6 |
| 2006 |
−297.7 |
+14.2 |
| 2007 |
−290.2 |
+16.8 |
| 2008 |
−243.9 |
+14.9 |
| 2009 |
−194.2 |
+13.4 |
Єдиним регіоном де за останні роки зросла чисельність населення було місто Київ. Його населення з 1989 року збільшилося на 182.3 тис.,або на 7%.
| Населення Києва |
| Рік |
Населення, тис. |
% від загальноукраїнського |
| 1939 |
847 |
2.0 |
| 1959 |
1104 |
2.6 |
| 1989 |
2602 |
5.0 |
| 2001 |
2611 |
5.4 |
| 2010 |
2785 |
6.1 |
Найбільше відносне скорочення населення характерне для північних та східних областей — Чернігівської (-21.6%),Луганської (-19.3%),Сумської (-18.2%). Найбільше абсолютне скорочення населення спостерігалось у Донецькій (-865.7 тис.), Луганській (-551.1 тис.), Дніпропетровській (-525.7 тис.)областях.
| Населення областей східної України |
| Рік |
Населення, тис. |
% від загальноукраїнського |
| 1939 |
11158 |
27.0 |
| 1959 |
13403 |
32.0 |
| 1989 |
17352 |
33.6 |
| 2001 |
15798 |
32.6 |
| 2010 |
14716 |
32.0 |
Найменшими втрати населення були у Закарпатській (-7.5 тис.;-0.6%),Рівненській (-18.1 тис.;-1.6%) та інших західноукраїнських областях, для яких характерна відносно низька смертність та підвищена народжуваність. Найбільш сприятлива демографічна ситуація в цих областях а також у місті Києві порівняно з іншими регіонами України призводить до збільшення їх частки у загальному населенні України.
| Населення областей західної України |
| Рік |
Населення, тис. |
% від загальноукраїнського |
| 1939 |
~8880 |
21.5 |
| 1959 |
7799 |
18.6 |
| 1989 |
9763 |
18.9 |
| 2001 |
9582 |
19.8 |
| 2010 |
9357 |
20.4 |
Натомість стрімко зменшується населення центральних та східних областей. Скорочення чисельності населення у більшості областей центральної України внаслідок міграційного відтоку молоді та загального старіння населення розпочалося ще в середині ХХ століття і значно прискорилося у 90-і роки коли до від'ємного сальдо міграції додався від'ємний природний приріст. Виключення є Київська, Полтавська та Черкаська області які були більш промислово розвинутими і які не мали значного відтоку населення. У східних областях природне скорочення населення почалося наприкінці 80-х, внаслідок низької народжуваності та старіння населення.
| Населення областей центральної України |
| Рік |
Населення, тис. |
% від загальноукраїнського |
| 1939 |
15563 |
37.7 |
| 1959 |
14497 |
34.6 |
| 1989 |
14318 |
27.7 |
| 2001 |
13132 |
27.1 |
| 2010 |
12087 |
26.3 |
Темпи скорочення у південних областях є меншими за середньоукраїнські, що пов'язане з більш молодою структурою населення та значним міграційним приростом.
| Населення областей південної України |
| Рік |
Населення, тис. |
% від загальноукраїнського |
| 1939 |
4852 |
11.7 |
| 1959 |
5066 |
12.1 |
| 1989 |
7672 |
14.8 |
| 2001 |
7322 |
15.1 |
| 2010 |
7020 |
15.3 |
Зміна чисельності населення
|
|
|
|
|
|
|
| За 1970-1989 роки |
|
За 1989-2010 роки |
|
За 1970-2010 роки |
|
|
|
|
|
|
|
|
| За 1970-1979 роки |
|
За 2002-2006 роки |
|
За 2006-2010 роки |
|
Населення більшості міських населених пунктів Україні протягом останніх 20 років скорочувалося. Винятками є Київ з передмістями (Бориспіль, Бровари, Буча, Ірпінь), обласні центри західної України (за винятком Львова), міста при атомних електростанціях (Кузнецовськ, Нетішин, Енергодар, Южноукраїнськ, Славутич), портові міста (Іллічівськ, Южне), центри слабоурбанізованих районів, де продовжувався значний міграційний притік сільського населення (Кам'янець-Подільський, Вінниця, Біла Церква та ін.), деякі промислові міста (Новодністровськ, Ладижин).
Найбільше скорочення населення характерне для міст Донбасу. В деяких містах (Торез, Амвросіївка, Дебальцеве) чисельність населення почала знижуватись ще у 70-х роках. У 90-х роках процес пришвидшився, внаслідок економічної кризи, від якої найбільше постраждали вугледобувні центри. За межами Донбасу найбільше скорочення населення мали міста Джанкой, Нікополь, Ромни, Очаків, Саки
Серед 490 районів України, лише в 30 за останні 20 років населення зросло. Серед них 5 районів у Криму, які мали приріст через повернення кримських татар після 1991 року; 4 райони на Поліссі з найвищою в Україні народжуваністю; 12 районів в Карпатах і Прикарпатті, які характеризуються порівняно високою народжуваністю і низькою смертністю; райони, які межують з великими містами - Одесою, Вінницею, Луцьком та ін.
Найбільше скорочення характерне для районів північної України, особливо тих, які постраждали від аварії на ЧАЕС. В більшості з даних районів населення почало скорочуватися ще у 60-х роках і на початку 2000-х темпи скорочення досягли -2% на рік. Ці райони мають найбільш несприятливу вікову структуру з найбільшою часткою населення пенсіонного віку та найменшою часткою дітей. За 40 років населення цих районів скоротилось в середньому на 50% - від 35% у Корюківському районі Чернігівської області до 62% у Конотопському районі Сумської області.
В більшості районів України зменшення населення за 1989-2010 склало 10-30%, збільшуючись з півдня на північ. Наближеність до великих міст також уповільнювала скорочення чисельності населення районів, переважно через міграційний приріст.
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ а б в [http://lost-empire.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=72&Itemid=9 А.Г. Рашин. Население России за 100 лет (1811-1913 гг.). Статистические очерки.
- ↑ http://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/ds/nas_rik/nas_u/nas_rik_u.html Держкомстат України. Населення.
- ↑ http://etno.uaweb.org/nsklad/index.html Національний склад населення України в ХХ столітті
- ↑ http://etno.uaweb.org/nsklad/index.html — Національний склад населення України В XX сторіччі
- ↑ Чисельність населення країн світу у 1950 - 2009 рр.