Історична мапа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Істори́чна ма́па (історична карта) — образно-знакове зображення суспільних явищ, що відбувалися на певній території у певний момент часу чи часовий проміжок у минулому. На історичних мапах умовними знаками показано (крім картографічної основи) явища, процеси, події, суб'єкти історичного процесу, їх розташування, характеристика стану, зв'язки тощо.[1]

Існують вужчі розуміння історичної мапи: 1) мапа, на якій зображено історичні події, «історичні явища», 2) старовинна карта (мапа).

Історичні мапи з певною метою упорядковують в історичні атласи (атласи історії). Навчальні історичні атласи широко застосовуються в системі освіти України і в усьому світі.

Історичні мапи об'єднують (чи поділяють) у групи, в залежності від такого: країни їх створення, місця зберігання, часу їх створення, величини зменшення (мірила, масштабу), зображеної на них території, зображеного на них історичного часу, зображеного суспільного явища, зображеної події, зображеної історичної теми тощо.

Коли говорять «історична карта України», «історична карта Німеччини», зазвичай мають на увазі карту, на якій показано минулі історичні події на території відповідної країни.

Коли говорять «українська історична карта», «французька історична карта», «китайська історична карта» зазвичай мають на увазі те, що карта укладена у відповідній країні.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]