Історичний архів міста Кельна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історичний архів міста Кельна
Дата створення / заснування 1857
Зображення
Офіційна назва нім. Historisches Archiv mit Rheinischem Bildarchiv (1 січня 2023)[1]
Коротка назва Köln HAStK[2]
Менеджер/директор Bettina Schmidt-Czaiad[3][1]
Країна  Німеччина
Член у Kallioped[2]
Розташування штаб-квартири Кельн
Оператор Municipality of Cologned
Електронна пошта mailto:historischesarchiv@stadt-koeln.de
Описано за адресою stadt-koeln.de/leben-in-koeln/kultur/historisches-archiv/(нім.)
Онлайнкаталог hastk.bibdia-hosts.de/opac/index.S(нім.)
Посилання на сторінку зворотного зв'язку stadt-koeln.de/service/onlinedienste/kontakt/index.html?mt=44(нім.)
Сторінка інституції на Вікісховищі Historisches Archiv der Stadt Köln
CMNS: Історичний архів міста Кельна у Вікісховищі
Катастрофа Кельнського архіву 3 березня 2009 року

Історичний архів міста Кельна (нім. Historisches Archiv der Stadt Köln) — міський архів Кельна, один з найбільших і найбагатших міських архівів Європи.

3 березня 2009 року Кельнський архів з усіма фондами й читальним залом провалився під землю внаслідок недбалого ведення будівельних робіт з прокладки підземного трамвайного маршруту, що мав пройти попід архівним приміщенням.

Директор архіву з 2005 року — історик Беттіна Шмідт-Чая (Bettina Schmidt-Czaia).

Історія[ред. | ред. код]

Пізньоготична ратушна вежа в нідерландському стилі — перше приміщення для міського архіву
Архів у Гереонському монастирі
Шестиповерхове приміщення архіву 1971 року, що в 2009 році провалилося під землю
Один з унікатів архіву, порятований пожежником
Роботи з порятунку архівних документів на місці аварії

Архівні документи почали збирати в Кельні ще за часів Середньовіччя, так ще 1406 року міська рада прийняла рішення «Concordatum anno 1406 quo supra feria quinta post assumptionis beate Marie» про будівництво вежі поряд з міською ратушею, в якій серед іншого мали зберігатися важливі документи: міські грамоти, привілеї, векселі. Вежу було споруджено в 1407—1414 роках. Пізньоготична ратушна вежа в нідерландському стилі заввишки 61 м збереглася й до сьогодні.

У кінці XIX століття в колишньому Гереонському монастирі було споруджено репрезентативне неоготичне приміщення. Архів разом з міською бібліотекою переїхав у нове приміщення у грудні 1897 року[4][5]. Тут міський архів перебував з 1897 до 1971 року. У 1945 році приміщення архіву було пошкоджене внаслідок бомбових ударів по місту, та документи при цьому не постраждали.

У 1971 році на вулиці Святого Северина 222—228 було відкрите нове архівне приміщення з сучасним обладнанням та читальним залом для відвідувачів.

У 2006 році в Кельні почалося будівництво нової підземної траси трамваю «Північ-Південь». Тунель мав пройти попід вулицею Святого Северина. Уже в 2007—2008 році на цій ділянці були інциденти, пов'язані з проривом труб водогону. У лютому 2009 року було зареєстроване опускання будівлі архіву за одну добу на 7 мм[6].

3 березня 2009 року шестиповерхове приміщення архіву разом з майже всіма фондами та читальним залом провалилося під землю[7]. За кілька хвилин до катастрофи будівельники помітили в тунелі велику кількість води й терміново попередили про небезпеку працівників архіву та відвідувачів, тож всі вони порятувалися. Загинуло 2 чоловіки, що знаходилися в сусідньому з архівом будинку, який також провалився під землю. Загальні збитки було оцінено на 700 млн євро[8].

До 21 липня 2009 року вдалося добути 90 % архівних матеріалів, багато з яких були в жалюгідному стані. До серпня 2009 року вдалося підняти з провалу 95 % документів[9].

У районній ратуші Дойца (Кельн) в червні 2009 року було організовано тимчасовий читальний зал. У 2011 році в колишньому мебльовому складі в районі Кельн-Порц було облаштовано центр оцифрування і реставрації. За оцінками фахівців 200 реставраторів мають працювати протягом 30 років, що відреставрувати документи, які ще можна порятувати[10].

У 2009 році було прийнято рішення про будівництво нового архівного приміщення в Кельнському районі Нойштадт-Південь[11].

Фонди[ред. | ред. код]

Особливістю фондів Кельнського архіву є наявність дуже великого масиву документів до 1814 року.

У архіві зберігалося:

  • 65 000 грамот (найстаріші — з 922 року),
  • 26 км полиць з документами,
  • 104 000 карт та 50 000 плакатів,
  • 818 приватних архівів і колекцій.

Основні колекції[ред. | ред. код]

  • Середньовічні раки, в яких зберігалися не лише мощі святих, але й важливі грамоти та книги з документами (Schreinsbücher).
  • Протокольний архів Ганзейського Союзу з міста Брюгге (1594)
  • Бібліотека міської ради (з 1602 року в архіві) — переважно юридична література.
  • Колекція Франца Вальрафа. Меценат і вчений Фердінанд Франц Вальраф за життя зібрав величезну колекцію творів мистецтва, книг, рукописів та історичних документів. Колекція стала основою Музею Вальрафа-Ріхарца, міської та університетської бібліотеки. До архіву потрабила велика колекція рукописів, найстаріший з яких датується X століттям.
  • Генеалогічна колекція Антона Фане.
  • Монастирські архіви (19 000 старовинних грамот).
  • Приватні архіви видатних людей: Фердінанд Франц Вальраф, Ернст Фрідріх Цвірнер, Ганс Маєр, Рене Кеніг, Жак Оффенбах, Освальд Матіас Унгер, Генріх Белль та ін.

Директори архіву[ред. | ред. код]

Директори архіву[12] Дати життя Час на посаді
Йоганн Якоб Петер Фукс 1782–1857 1815–1857
links Леонард Еннен 1820–1880 1857–1880
links Константін Гельбаум 1849–1904 1880–1890
Йозеф Гансен 1862–1943 1891–1927
Еріх Куфаль 1895–1965 1932–1945
Германн Ковнацкі 1899–1991 1945–1946
Еріх Куфаль (див. вище) 1946–1960
Арнольд Ґютшес 1904–1975 1960–1969
Гуго Штекемпер 1929–2010 1969–1994
Евергард Кляйнерц 1939– 1994–2004
Беттіна Шмідт-Чая 1960– з 2005

Архів у літературі[ред. | ред. код]

Нобелівський лауреат з літератури Ельфріда Єлінек використала тему руйнування Кельнського архіву для своєї п'єси «Das Werk/Im Bus/Ein Sturz», поставленої в 2011 році в кельнському театрі Schauspiel Köln.

Література[ред. | ред. код]

  • Mitteilungen aus dem Stadtarchiv von Köln (публікується з 1882)[13]
  • Joachim Deeters: Die Bestände des Stadtarchivs Köln bis 1814. Eine Übersicht, Böhlau, Köln 1994, ISBN 3-412-04294-3.
  • Günter Otten: Der Einsturz. Wie das Historische Archiv der Stadt Köln verschwand. Emons Verlag, Köln 2010, 160 S., ISBN 978-3-89705-721-0.
  • Hanns Peter Neuheuser: Der Einsturz des Kölner Stadtarchivs. Eine erste Sichtung der Situation aus archivfachlichem Blickwinkel. In: Zeitschrift für Bibliothekswesen und Bibliographie 56 (2009), 3-4, S. 149-158.
  • Bettina Schmidt-Czaia und Ulrich S. Soénius (Hrsg.): Gedächtnisort. Das Historische Archiv der Stadt Köln, Böhlau Verlag, Köln 2010, ISBN 978-3-412-20490-7. Зміст [Архівовано 2 грудня 2012 у Wayback Machine.]
  • Hugo Stehkämper: Das Historische Archiv und sein neues Haus, in: Köln, das Reich und Europa, Neubner, Köln 1971, S. XI-XLII.
  • Hugo Stehkämper: Das Historische Archiv der Stadt Köln 1945—1978, in: Horst Keller (Hrsg.): Kunst, Kultur, Köln, Band 1, Notizen zu dreißig Jahren, Greven, Köln 1979, ISBN 3-7743-0170-0, S. 34-47.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.stadt-koeln.de/service/adressen/00118/index.html / Hrsg.: Köln
  2. а б ISIL- und Sigeladressen mit Koordinaten ausgestattetSBB, 2016.
  3. http://www.stadt-koeln.de/service/adressen/historisches-archiv / Hrsg.: Köln
  4. Die Chronik Kölns, Chronik Verlag, Dortmund 1991, ISBN 3-611-00193-7, S. 289.
  5. b Bettina Schmidt-Czaja, Ulrich S. Soénius (Hg.): Gedächtnisort. Das Historische Archiv der Stadt Köln, böhlau 2010, ISBN 978-3-412-20490-7, S. 18-19.
  6. Christian Deppe, Ralph Kohkemper und Jens Meifert: «KVB soll Bauaufsicht entzogen werden», 23. März 2009.
  7. Ulrich Fischer: Einsturz — Bergung — Perspektiven. Ansichten und Einsichten in: Schmidt-Czaja, Soénius (Hg.): Gedächtnisort. Das Historische Archiv der Stadt Köln, S. 39–65.
  8. Detlef Schmalenberg, Andreas Damm: Geschlampt, gefälscht. Ursachenforschung. Schaden von mehr als 700 Millionen Euro Sonderbeilage des Kölner Stadtanzeigers am 3. März 2010, S. 3.
  9. koeln.de: [1] [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
  10. Dietmar Bartz: Das größte Puzzle der Welt. In: die tageszeitung, 2. März 2010
  11. Wettbewerb für Neubau des Historischen Archivs ist entschieden Pressemitteilung der Stadt Köln, Sonntag, 19. Juni 2011. Архів оригіналу за 26 серпня 2011. Процитовано 7 жовтня 2011.
  12. Tabellendaten: Historisches Archiv der Stadt Köln — Die Chronik Kölns — Deutsche Nationalbibliothek.
  13. Mitteilungen aus dem Stadtarchiv von Köln[недоступне посилання з червня 2019], 24 S.

Посилання[ред. | ред. код]