Історія Бельгії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Істо́рія Бе́льгії

Стародавні часи[ред.ред. код]

У давні часи на території сучасної Бельгії жило кельтське плем'я белгів.

57 до н. е. - землі белгів (Бельгіку) завоював Юлій Цезар і включив їх до складу Римської імперії. Під час війн Цезаря бельги були чи не найвитривалішим супротивником. Перед тим вони колонізували узбережну частину Британії і, зазнавши поразки в Галлії, вони відступали на британський берег, а потім поверталися з новими силами.

В 3 ст. на територію сучасної Бельгії вторглись германські племена франків і фризів. Бельги були частково винищені франками, а частково злилися з ними.

В ранньому середньовіччі територія сучасної Бельгії перебувала в складі франкської держави. За Верденським договором 843 р. цю територію було поділено по річці Шельді на дві частини: західна відійшла до Франції, східна — до Лотарингії (держави онука Карла Великого, Лотаря).

Згодом територія сучасної Бельгії стала частиною регіону «Нідерланди» – «Низькі землі». Населяли їх нащадки і германців (майбутні голландці/фламандці), і галло-римлян (майбутні валлони). У XIV–XVI століттях на цих теренах виникла потужна мережа міст, де зростали сучасний капіталізм, демократія та наука. Брюгге, Гент, Брюссель – це символи Відродження у Північній Європі.

В 13—14 столітях територія сучасної Бельгії була ареною запеклої боротьби між Англією і Францією.

В середині 15 століття територія сучасної Бельгії (зокрема, Фландрія) стала володінням бургундських герцогів.

14771555 - територія сучасної Бельгії належала до володінь Габсбурґів.

15551713 — територія сучасної Бельгії належала Іспанії.

Після війни за Іспанську спадщину, за Утрехтським миром 1714, територію сучасної Бельгії знову приєднали до володінь Габсбурґів.

18 століття[ред.ред. код]

На кінці 18 століття у Бельгії розвинулись металургійна, кам'яновугільна, шерстяна, шовкова, скляна та інші галузі промисловості, зміцніла буржуазія як політична сила. 1789 внаслідок буржуазної революції австрійці були вигнані. 11 січня 1790 проголошена незалежна д-ва — Сполучені штати Бельгії, але 1791 Австрія відновила свою владу над Бельгією. 1795 французький термідоріанський конвент проголосив приєднання Бельгії до Франції. В Бельгії були ліквідовані пережитки феодальних відносин, зменшено вплив католицької церкви на економічне і політ. життя країни, встановлено буржуазний лад.

19 століття[ред.ред. код]

Після падіння імперії Наполеона Бельгії рішенням Віденського конгресу 1814—15 була об'єднана з Голландією в єдине королівство — Нідерланди під владою голландського короля Віллема I.

Проте багато хто в Бельгії був незадоволений насильницьким об'єднанням з Нідерландами (передусім франкомовне населення, яке побоювалося зростання ролі нідерландської мови, і католицьке духівництво, що не бажало посилення протестантської конфесії). Внаслідок Бельгійської революції 1830 країна здобула незалежність.

У кінці 19 століття, завдяки наявності природних багатств і вільних капіталів, дальшому посиленню експлуатації населення метрополії і колонії Бельгійського Конго1885), Бельгія швидко перетворюється в індустріальну країну. Економічний розвиток її зумовив зростання бельгійського пролетаріату. 1885 в Бельгії створюється робітнича партія; 1886, 1889, 1890 відбулися великі страйки вуглекопів, що супроводилися сутичками робітників з поліцією і урядовим військом; у загальних політичних страйках 1893, 1902 і 1913 взяло участь близько 1 млн робітників. Під час першої світової війни Бельгія була окупована німецькими військом. Бельгійські соціалісти (на чолі з Вандервельде) займали соціал-шовіністську позицію.

20 століття[ред.ред. код]

В першій третині XX століття під тиском робітничого руху бельгійська буржуазія була змушена піти на деякі поступки трудящим: запровадила загальне виборче право для чоловіків, восьмигодинний робочий день, частково підвищила пенсії та інше. Світова економічна криза 1929—33 охопила всі галузі бельгійської економіки; кількість безробітних зросла до 300 тисяч чоловік, посилилась класова боротьба. В роки Другої світової війни Бельгія була окупована військами гітлерівської Німеччини. Після другої світової війни пануючі класи Бельгії підпорядкували економіку і політику країни інтересам американського імперіалізму. 1948 Бельгія ввійшла до Західного союзу, а 1949 — до Північно-Атлантичного союзу. 1955 Бельгія підписала Паризькі угоди, а 1957 — договір про т. з. спільний європейський ринок та Євратом.

21 століття[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.