Історія Таїланду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ват в Аюттхаї

Давні часи[ред.ред. код]

Історія країни бере свій початок з королівства Сукхотхай, утвореного в 1238 році. У 1350 році його послідовником стало королівство Аюттхая. Тайська культура досить суттєвий вплив мала з боку Китаю та Індії. Контакти з Європою почались з XVI століття, але водночас Таїланд — єдина країна в Південно-Східній Азії, яка не була колонізованою. Єдиними територіальними втратами країни є 3 південні провінції, що відійшли до британської Малайзії.

Тайці дуже пишаються тим, що їхня країна ні разу не була колонізованою. На те є 2 причини:

Військове правління[ред.ред. код]

У 1932 році Народна партія, спираючись на військові кола, здійснила державний переворот, в результаті якого в Сіамі встановилась конституційна монархія. Король не був скинутий, а лише обмежений у своїх правах. Прем'єр-міністром став Пріді Паноміонг. Однак праві депутати нового парламенту провалили реформи, в результаті чого військові підняли новий переворот в 1933 році.

У роки Другої Світової війни військова влада Таїланду на чолі фельдмаршала Пібунсонграма посилила націоналістичну риторику і виступила на боці Японії. Тайські війська вторглись до французького Індокитаю. Однак 8 грудня 1941 року японські війська висадились на території Таїланду і звідти вторглись до британської Бірми. У 1944 році під впливом поразок Японії, економічної кризи в країні та нальотів союзної авіації, Пібунсонграм був усунутий, а до влади прийшли проамериканські ліберальні сили. У 1946 році у власному палаці при загадкових обставинах загинув король Ананда Махідон.

Холодна війна[ред.ред. код]

В 1947 році в країні пройшов черговий військовий переворот, який знову привів до влади Пібунсонграма, який на фоні холодної війни наладив стосунки зі США. В 1949 році була прийнята нова конституція, згідно з якою утворювався назначений королем сенат.

В роки В'єтнамської війни Таїланд підтримував США, що призвело до антиурядових виступів, в тому числі разом з ісламськими радикалами з південних провінцій. Разом з тим американська присутність підривала традиційне життя тайців і призводило до «вестернізації» суспільства. Однак поразка США у війні призвела до студентських виступів 1973 року та нового повороту демократизації країни. В 1976 році разом з комуністичними настроями сусідніх В'єтнаму, Лаосу та Камбоджі, Таїланд вернувся до військової хунти, яка назначила прем'єром Таніна Крайвічена. Але через рік він був усунений більш помірним генералом Крангсаком Чамананом.

Новітні часи[ред.ред. код]

В 1980-ті роки в країні почала розквітати туристична індустрія, однак Таїланд так і не став «Азійським тигром» у порівнянні з Тайванем або Південною Кореєю.

У 2004 році на південно-західне узбережжя накотилась хвиля потужного цунамі, в результаті якого загинуло 5 тисяч осіб, половина з яких туристи.

19 вересня 2006 року у країні стався новий військовий переворот. Прем'єр-міністр Таксин Чинават на той час перебував на сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку. Він оголосив надзвичайний стан і закликав військових зупинити незаконні маневри. Путчисти захопили основні урядові об'єкти і оголосили лояльність до короля. У січні 2008 року військові передали владу новому урядові на чолі з прем'єр-міністром Самаком Сундараветом, однак країну охопила нова криза.

Див. також[ред.ред. код]