Історія держави Російської
«Історія держави Російської», рос. История государства Российского — багатотомний твір Миколи Карамзіна, що описує російську історію від часів скіфів і давніх слов'ян до правління Івана Грозного та Смутного часу. 12-томна праця вийшла друком у 1816-1829 роках. Цей твір відкрив історію Росії для широкої публіки.
Микола Карамзін, почав писати «Історію держави Російської» в 1806, однак не закінчив через смерть (1826). Результатом цієї двадцятирічної праці стало видання дванадцяти томів. Інші два історики — Сергій Соловйов та Василь Ключевський — лише розширили, поглибили й удосконалили раніше написане. В їхніх історичних працях не знайдено жодного заперечення основоположних віх історії Росії у трактуванні Миколи Карамзіна[1].
[ред.] Критика
Володимир Білінський у своїй історичній документальній трилогії «Країна Моксель, або Московія» стверджує, що такі відомі російські імперські історики, як Карамзін, Соловйов, Ключевський створили міфологію великоросійської держави, і зокрема[1]:
- що нібито росіяни — слов'яни
- що нібито Ростово-Суздальсько-Рязанська земля входила до складу Великого Київського князівства
- що нібито Москву заснував князь Юрій Долгорукий 1147 року
- що нібито князь Олександр Невський народився у 1220 і брав участь у битві на річці Неві зі шведами в 1240 році, з німцями й естами в 1242 році на Чудському озері
[ред.] Примітки
- ↑ а б Про що мовчать «байкарі» російської історії / газета «День», № 200-201, п'ятниця, 4 листопада 2011, сторінка 23
