Історія Русів

Обкладинка першого видання «Історії Русів»

«Істо́рія Ру́сів» — твір української національно-політичної думки кінця XVIII — початку XIX століття, де подано яскраво, часом у художній формі, картину історичного розвитку України від найдавніших часів ще до 1769 року.

Перша згадка про «Історію Русів» зустрічається в 1825 році. Цей твір добре знали кирило-мефодіївці, і насамперед, Тарас Шевченко.

Вперше видана Осипом Бодянським в Москві в 1846 році в «Чтениях Общества Истории и Древностей Российских», а також окремим виданням.

Зміст

Багато уваги приділено Козаччині, Хмельниччині, Гетьманщині. Історична концепція твору продовжує традиції козацьких літописів. По суті, це перша політична історія України. З огляду на цензуру, багато своїх власних думок автор ховає між рядками або приписує їх неіснуючим історичним особам минулого.«Історія Русів» — твір, що з'явився на рубежі сторіч і тривалий час поширювався в рукописному варіанті (вийшов друком лише 1846 p.). За жанром ця робота, власне, не є науковою працею, фахівці називають її «політичним памфлетом», написаним у традиціях козацьких літописів. Анонімний автор змальовує картину історичного розвитку України з найдавніших часів до 1769 р. Основна увага приділена періодам Козаччини, Хмельниччини, Гетьманщини. В основі історичної концепції твору лежать ідеї автономізму, республіканства, протесту проти національного поневолення. Намагаючись обґрунтувати право народу на свободу та державність, анонімний автор стверджував, що тільки Україна була прямою спадкоємицею Київської Русі; польсько-литовська доба — це час розвитку української автономії, коли Україна вступала у відносини з Литвою та Польщею «як вільний з вільним і рівний з рівним»; Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького — це справедлива боротьба пригніченого народу за своє «буття, свободу, власність».

«Історія Русів» — це перша своєрідна політична історія України. Цей політичний памфлет характеризується не тільки яскравістю викладу, оригінальністю стилю, емоційністю, патріотизмом, йому притаманні й тенденційність, недостатня документальна обґрунтованість тверджень, неточності, відверті фантазії автора (вигаданість дат, кількості військ, числа загиблих тощо). Безумовно, у цьому творі надзвичайно багато суб'єктивного, але його автор стоїть на патріотичних, демократичних позиціях і його думку рухає гаряче бажання не тільки розібратися в хитросплетіннях національної історії, а й допомогти своєму страждаючому народові. Не випадково, критично оцінюючи «Історію Русів», Д. Дорошенко зазначав, що ця праця «прислужилася дуже мало науковому дослідженню українського минулого, але допомогла пробудженню національної думки».

Книга складається з ІІІ частин:

• Частина І-ша складається з Передмови і Розділів І — V. Описується історія України від першого гетьмана Лянцкоронського до гетьмана Богдана Хмельницького і походу польського короля Яна II Казимира до України;
• Частина ІІ-га складається з Розділів І — V. Описується історія України від підписання Зборовського трактату і до посилання до Сибіру гетьмана Самойловича;
• Частина ІІІ-тя складається з Розділів І — V. Описується історія України від обрання Івана Степановича Мазепи гетьманом України до царювання цариці Катерини ІІ і ліквідації козацтва.

В основу написання твору ліг історичний твір.

Автор

Автор твору невідомий. Група дослідників схилялася до думки, що ним був архієпископ Григорій Кониський, інші — Григорій Полетика, ще інші — князь Олександр Безбородько. Одначе, очевидно, твір вийшов з кіл Новгород-Сіверського патріотичного гуртка 80 — 90 років XVIII століття, тісно зв'язаних з князем О. Безбородько.

Перші дослідники твору прийняли на віру некоректні тлумачення передмови до Історії, зробивши висновок, що її автор – Григорій Кониський. Але ця гіпотеза, як і багато наступних, − про авторство батька і сина Полетик, Безбородька, Худорби, Дівовича тощо, – теж не витримали перевірку часом. Дослідження останніх років. дають підстави стверджувати, що твір вийшов із під пера активного учасника новгород-сіверського патріотичного гуртка – Андріана Івановича Чепи. Автор, у традиціях тогочасної писемної культури, підписався цифронімом «1769». Популярність цифронімів утвердилася в Росії після 1812 року, коли стало модним вправлятися в пошуках числа звіра (666) у власних та чужих іменах та прізвищах, про що писав М. Гоголь на сторінках «Мертвих душ».

Значення

Історію Русів використовували при написанні своїх історико-літературних творів Тарас Шевченко, Євген Гребінка, Ізмаїл Срезневський, Микола Гоголь, Микола Костомаров.

Для всебічного вивчення значення Історії Русів для української та європейської (російської, польської, білоруської та інших) культур лабораторією загальної та етнічної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної АПН України та Міжнародною громадською організацією «Інститут Україніки» створено в Інтернеті віртуальний музей (Музей однієї книги "Історія Русів"). У музеї представлено перше видання Історії Русів Й. Бодянського, переклад І. Драча. Розпочато накопичення текстів авторів 19-21 століть, які висловлюють свої думки про різні аспекти значення Історії Русів для осмислення етнонаціональної історії східних слов’ян (І. Крип’якевич, Л. Кучма, О. Пушкін, В. Соболь, Н. Ульянов, М.-Л. Чепа та інші).

Джерела

• Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001.
• Історія русів (переклад Івана Драча)
• Перша публікація: Исторія Русовъ, или Малой Россіи. Москва, 1846
• Бердник Олена Станіславівна. «Исторія Русовъ» як метатекст: Монографія. — Донецьк: Видавництво Донецького національного університету, 2002. — 180 с.
• Сергей Лесной. История "Руссов" в неизвращенном виде. — Париж: Rapide S.-T., 1953. — Частина 1. — 87 с.
• Сергей Лесной. История "Руссов" в неизвращенном виде. — Париж: Rapide S.-T., 1954. — Частина 2. — С. I-VIII + 89-192 с.
• Сергей Лесной. История "Руссов" в неизвращенном виде. — Париж: Rapide S.-T., 1954. — Частина 3. — С. 193-304 с.
• Сергей Лесной. История "Руссов" в неизвращенном виде. — Париж: Rapide S.-T., 1955. — Частина 4. — С. 305-424 с.
• Сергей Лесной. История "Руссов" в неизвращенном виде. — Париж: Rapide S.-T., 1955. — Частина 5. — С. 425-544 с.
• Сергей Лесной. История "Руссов" в неизвращенном виде. — Париж: Rapide S.-T., 1957. — Частина 6. — С. 545-670 с.
• Сергей Лесной. История "Руссов" в неизвращенном виде. — Париж: Rapide S.-T., 1958. — Частина 7. — С. 671-785 с.