Істра (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Істра
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Московська область
Муніципальний район міський округ Істра
Код ЗКАТУ: 46 433
Код ЗКТМО: 46618101001
Основні дані
Час заснування 1589
Статус міста 1781
Населення 34 789 (2013) [1]
Площа 7 км. кв. км²[2]
Поштові індекси 14350
Телефонний код +7 +7 49631
Географічні координати: 55°55′00″ пн. ш. 36°52′00″ сх. д. / 55.9166666666947733688175504° пн. ш. 36.8666666666947762109884934° сх. д. / 55.9166666666947733688175504; 36.8666666666947762109884934Координати: 55°55′00″ пн. ш. 36°52′00″ сх. д. / 55.9166666666947733688175504° пн. ш. 36.8666666666947762109884934° сх. д. / 55.9166666666947733688175504; 36.8666666666947762109884934
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 165 м м
Водойма річка Істра
Мапа
Істра (Росія)
Істра
Істра

Істра (Московська область)
Істра
Істра

Мапа


CMNS: Істра у Вікісховищі

І́стра (рос. Истра) — місто в Росії, у Московській області. Адміністративний центр Істринського району і міського поселення Істра. Розташовано на річці Істра — притоці Москви. Головна пам'ятка — православний Новоєрусалимський монастир XVII ст., так званий Воскресенський монастир. Стара назва міста до 1930 року — Воскресе́нськ.

Назва[ред. | ред. код]

  • І́стра (рос. Истра) — російська сучасна назва з 1930 року. Походить від імені річки Істра. Запроваджена більшовиками в ході політики дехристиянізації країни.
  • Воскресе́нськ (рос. Воскресенск) — російська назва міста у 1781—1930 роках.
  • Воскресе́нське (рос. Воскресенское) — російська назва села у 1589—1781 роках, що походить від Воскресіння Христового.
  • Сафа́тове (рос. Сафатово) — російська назва села до 1589 року. Ймовірно походить від єврейського «Сафат», іншого імені річки Самбатіон (суботньої річки).

Історія[ред. | ред. код]

У 1656 році патріарх Никон заснував у цій місцевості новий центр православ'я, викупив село Воскресенське з трьома сусідніми селами та побудував тут монастир, який назвав Ново-Єрусалимським. Тоді ж річка Істра була перейменована в Йордан (на честь річки в Палестині). 5 жовтня 1781 року «економічна слобода поблизу Воскресенського монастиря» була перетворена у повітове місто Воскресенськ Московської губернії.

Радянські часи[ред. | ред. код]

1918 року монастир було ліквідовано. 1930 року місто було перейменовано в Істру. У роки ІІ Світової війни Істра протягом трьох тижнів (з 27 листопада по 11 грудня 1941 року) була окупована німецькими військами, проте протягом цього часу вони встигли замінувати монастир, а місто підпалити. Тому у повоєнні роки місто будувалось заново. Архітектор О. В. Щусєв розробив проект перетворення Істри у великий рекреаційний центр. Тим не менше в місті почала розвиватись промисловість та науково-дослідна діяльність. А наприкінці 50-х — початку 60-х років ХХ століття стало центром енергетики та космічної промисловості [3].

Міський округ[ред. | ред. код]

Місто Істра є центром муніципального утворення до складу якого входять окрім самого міста села Вельяміново та Трусово. [4]

Промисловість[ред. | ред. код]

Місто є важливим центром розвитку промисловості. Містоутворюючим підприємством тут є ВАТ «НДІЕМ» та ВНІІЕТО, які займаються виготовленням відповідно космічної техніки та систем управління і електротермічного устаткування, у тому числі електропічок. Також в місті працюють швейна та меблева фабрики, фабрика з виробництва медичних меблів, підприємство «Рентгенпром», яке виробляє рентгенівську техніку. В місті функціонують заводі «Нутрітек» та «Нутріція», які виготовляють дитяче харчування, з 2003 року фармацевтичне виробництво «КРКА-РУС», 2005 року почало працювати підприємство «Грундфос Істра», яке виготовляє насоси та чимало інших підприємств. [5][6][7]

Транспорт[ред. | ред. код]

Істра має залізничне сполучення з Москвою — вокзалами Курським та Ризьким — час у дорозі коливається в проміжку 1 год. 15 хв — 1 год. 30 хв. Новоєрусалимська [8]

Населення[ред. | ред. код]

Рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол рік тис. чол
1856 1.3 1959 7.0 1998 32.2 2007 32.4
1859 2.5 1970 16.3 2000 31.5 2008 32.3
1897 2.3 1979 30.3 2001 31.1 2010 32.0
1926 4.3 1989 35.0 2003 33.7 2011 35.1
1931 6.0 1992 35.8 2005 33.0 2012 35.0
1939 7.3 1996 32.7 2006 32.6 2013 34.8

Освіта[ред. | ред. код]

В Істрі працюють чотири загальноосвітні школи, відділення кількох московських електротехнічних науково-дослідних інститутів, педагогічний коледж, професійне училище, музична та мистецька школи.

Рекреація, туризм[ред. | ред. код]

Скит Никона, реконструкція (вигляд з берега Істри)

Околиці Істри — популярне місце відпочинку та туризму, у передмістях Істри діє ряд санаторіїв, серед них «Санаторій Істра» який належить профспілці працівників атомної промисловості. Основним туристичним об'єктом міста є Новоєрусалимський монастир, зараз на його території працює музей[5][9].

Культура[ред. | ред. код]

Істра є важливим центром культури у Московській області. Зокрема у місті працює драматичний театр. Окрім того у 1922 році було створено Художньо-історичний музей «Новий Єрусалим», з 1935 р. Московський обласний краєзнавчий музей[10][11][12].

Пам'ятки історії та архітектури[ред. | ред. код]

  • Будівля Істринського драматичного театру, збудована у 1914 році в стилі модерн
  • Музична школа — збудована в ІІ половині ХІХ ст.. До революції там знаходився дім для зупинки небагатих прочан Новоєрусалимського монастиря
  • Новоєрусалимський монастир 1656 р
  • Гетсиманський сад — біля стін монастиря
  • Преображенська церква 1859 р., поруч джерело і купальня, селище Бужарово, 6 км від Істри[10][13].

Релігія[ред. | ред. код]

Місто Істра є важливим центром релігійного життя РПЦ — саме тут розташовано Новоєрусалимський монастир який є копією Єрусалимського храму Гробу Господнього. Монастир заснований у 1656 році. У центрі монастирського комплексу Воскресенський собор (1658-85). В ансамблі монастиря церкви Різдва Христового з трапезними і Трьохсвятительська (обидві 1686-98), палати архімандрита та лікарняні палати, палац царівни Тетяни Михайлівни, братські і господарські корпуса (1690—1697). За межами монастирських стін — скит Никона (1658). У монастирі знаходиться Храм святих Жінок Мироносиць — його було закладено 17 квітня 2005 року. Для будівництва головного храму був використаний план єрусалимського храму Гробу Господнього, монастирський пагорб отримав назву Сіон, пагорби на схід і захід — Оливкова гора та Фавор. Село Зінов'єва Пустош була перейменована в Капернаум, річка Істра в Йордан[14].

Спорт[ред. | ред. код]

У місті базується футбольний клуб «Істра», заснований у 1997 році. Після того, як у 2007 році команда перемогла у першості Росії серед любительських команд, вона почала виступати у другому дивізіоні. У сезоні 2012 року команда виступала у любительській першості, де виступає у ІІІ дивізіоні зоні Московської області, групи «А»[15].

Видатні особи, пов'язані з Істрою[ред. | ред. код]

[16]

Міста-партнери[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

На честь міста також названо автомобіль Москвич — АЗЛК — 2144 «Істра» та малий морський танкер «Істра», який є найстарішим судном Чорноморського флоту і був збудований 1942 року у Гамбурзі під назвою «Кремер Ельмсхорн».

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Численность населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2010 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Регионы России: основные социально-экономические показатели городов, 2007, статистический сборник — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. а б http://xn--80apydf.xn--p1ai/istoricheskie-zdaniya-istry
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 липня 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 вересня 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 24 червня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Новый Иерусалим и город Воскресенск. 2. М.: МОК ЦЕНТР, 2006.
  • У стен Нового Иерусалима. История города Воскресенска-Истры. М.: Лето, 2010.

Посилання[ред. | ред. код]