Ісус Навин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ісус Навин (івр. יְהוֹשֻׁעַ בִּן נוּן‎ — Ієхошуа бін Нун) — вождь ізраїльських племен в часи завоювання ними Ханаану (1550-1200 роки до н.д.). Відомості про нього повністю ґрунтуються на Біблії.

Ісус Навин був найближчим сподвижником Мойсея — супроводжував того коли він піднімався на гору Синай, охороняв за відсутності пророка скинію, очолював ізраїльтян у битві з амалекітянами при Рефидим. Разом з іншими дванадцятьми розвідниками був відправлений до Ханаану. Якщо десять з них злякалися сили місцевих, то Ісус та його товариш Калев заперечували їм. За цю впертість та віру в перемогу лише вони двоє з усього покоління були удостоєні можливості вступити в Землю Обітовану. Мойсей призначив Ісуса Навина своїм наступником і зобов'язав його завоювати Ханаан та розділити землю між ізраїльськими племенами. В Біблії Ісус навин виступає одночасно і як військовий вождь та полководець і як пророк «раб божий». З одного боку його головним завданням є підкорення Ханаану, а з іншого через нього бог говорить з людьми. Тобто він є наступником Мойсея довівши до кінця справу свого вчителя.

Багато сучасних вчених вважають, що хоч сам Ісус Навин був історичною особою, але він очолював лише одну з хвиль ізраїльського вторгнення до Ханаану. Пізніше численні героїчні перекази часів завоювання злилися в єдину історію в якій він став центральним героєм. Тобто хоч Ісус Навин навряд чи є міфологічним персонажем, але малоймовірно, що біблійні перекази точно відображають вчинки історичного прототипа.

Див. також[ред.ред. код]

  • Глава "Завоевание Ханаана" з книги І Фінкельштейна та Н.А.Зільбермана "Раскопанная Библия. Новая точка зрения археологии на древний Израиль и происхождение его священных текстов"