Італійська Лівія

Libia Italiana Італійська Лівія ↓ 1911 – 1943 ↓ Прапор Лівія у 1940 зеленим: Територія анексована Італією Світло зеленим: Лівійський Сахарський терен Темно-зеленим: Інші італійські володіння і окуповані території Чорним: Королівство Італія Столиця Тріполі Мови італійська, арабська Релігії Римо-Католицька Церква, Іслам Форма правління колонія Історія  - Засновано 1911  - Ліквідовано 1943 Попередник Наступник Італійська Керенаїка Італійська Тріполітанія Італійська Північна Африка Тріполітанія Кіренаїка Феццан

Італійська Лівія — італійська колонія, яка існувала 1934-1943, на терені сьогоденної Республіка Лівія.

Історія

У результаті, італійсько-турецької війни (1911 - 1912 ) територія сьогоденної Лівії перейшла під владу Італії, яка створила свою колонію, Італійську Північну Африку. У 1927, були виділені Кіренаїка і Тріполітанія, а у 1934 вони були об'єднані в Лівію. Італійці запроваджували італіанізацію тубільців в Лівії.

Після окупації Італією Тріполі в 1911 спалахнуло повстання в країні на чолі з національним героєм Лівії, Омар Мухтар. Для придушення повстання Беніто Муссоліні відрядив Родольфо Граціані, який очолив лівійські збройні сили. Партизани розгорнули боротьбу в Джебель-Ахдар у Кіренаїки, спротив тривав до 1935. З метою придушення повстання італійці в Лівії створили концентраційні табори, в яких затримали в загальній складності 125 000 чоловік, головним чином чоловіків, які могли співпрацювати з партизанами. Незважаючи на ситуацію в країні продовжувалася політика переселення італійців, в 1940-х роках в Лівії було близько 110000 італійців, які становили 12% від загальної чисельності населення.

Під час Другої світової війни Лівія стала місцем боїв між військами союзників і країнами осі. Після війни, Італія відмовилася від прав на Лівію, яка спочатку потрапила під управління Англії (Тріполітанія та Кіренаїки) і Франції (Феццан). У 1951, за рішенням ООН Лівія стала незалежною країною, на чолі з королем Ідріс І.